У світовій історії було чимало випадків замахів на перших і других осіб держав. Всі ці вдалі і невдалі спроби виконувалися самими різними способами, іноді досить нестандартними. Але замах на Леоніда Ілліча Брежнєва, що сталася в 1961 році, можна назвати самим незвичайним з них.
Винятковість цієї події полягає в тому, що це, напевно, перший і єдиний випадок, коли військова авіація іншої країни атакувала вища посадова особа держави, з яким не перебувала в стані війни.
У 1961 році Леонід Ілліч Брежнєв ще не був Генеральним секретарем КПРС, але обіймав досить високу посаду, будучи Головою Президії Верховної Ради СРСР.
У лютому 1961 року він відправився в офіційну поїздку по кільком країнам Африки. Першим пунктом програми значилося Королівство Марокко. 9 лютого борт №1 вилетів з Москви і попрямував в марокканське місто Рабат. Це був Іл-18 під управлінням досвідченого екіпажу, командиром якого був високопрофесійний пілот Борис Бугаєв.
В той момент, коли літак перебував над нейтральними водами Середземного моря в 130 кілометрах від міста Алжир, столиці однойменної африканської країни, яка в той час була французькою колонією, стався небезпечний інцидент.
Радянський літак, виконуючи свій рейс, зв’язався по радіо з Алжиром, повідомивши диспетчера свої координати і курс. Незабаром після сеансу зв’язку стався напад на нього французького винищувача. З’явившись біля нашого лайнера, він почав здійснювати небезпечні маневри на невеликій відстані.
Тоді льотчики відправили строкову радіограму англійською та французькою мовами в Алжир з описом ситуації і проханням відкликати винищувач. Почувши у відповідь слово «О’кей», повторене двічі, здавалося б, можна вже полегшено зітхнути, але не тут то було.
Замість того, щоб полетіти, винищувач почав обстрілювати наш літак. То радянський екіпаж зумів спритно ухилитися, то у французького льотчика не було завдання збивати росіян, але лайнер з майбутнім генсеком ніяких ушкоджень не отримав. Винищувач перестав переслідувати літак Брежнєва, і радянська делегація благополучно прибула в Рабат.
Важко сказати, яка переслідувалася мета французами і була вона досягнута.
За цим інцидентом, природно, було гнівну заяву Міністерства закордонних справ СРСР і ще більш гнівні статті в радянських газетах, осуджує «підлу провокацію французької вояччини».
А закінчилася ця історія практично нічим. Французи висловили співчуття і пообіцяли провести розслідування, але як-то спустили на гальмах. Потім послідувало подія, затмившее своїм масштабом інцидент над Середземним морем. Через два місяці після замаху на літак Брежнєва відбувся політ першої людини в космос, який здійснив простий радянський хлопець Юрій Олексійович Гагарін. Так що про французької атаці все забули.
Незабаром Борис Бугайов, який керував Іл-18, перейшов на адміністративну роботу і зробив запаморочливу кар’єру, дослужившись у 1970 році до посади міністра цивільної авіації СРСР.
А Леонід Ілліч Брежнєв, благополучно переживши атаку французького винищувача, через три роки після цього став Генеральним секретарем ЦК КПРС, очолив Радянський Союз і пробув на цій посаді без малого два десятиліття.
