В останні десятиліття все більше акторів на піку популярності вирішують зайнятися політикою і досягають на цьому поприщі значних успіхів. Для одних політика – це спосіб допомогти людям у вирішенні нагальних питань, для інших політика стає метою і сенсом життя.
Приклад деяких колишніх акторів підтверджує: вони можуть не тільки красиво говорити, але й керувати державою. У нашій сьогоднішній добірці представники шоу-бізнесу, які стали політичними діячами.
Рональд Рейган
Рональд Рейган.
Свою артистичну кар’єру Рональд Рейган починав в якості радіоведучого, в 1937 році уклав зі студією Warner Brothers контракт на сім років і за перші два роки знявся у 19 фільмах. Всього у фільмографії актора налічується 54 фільму, кращим з яких критики вважають картину «Кінгс Роу» 1942 року.
Рональд Рейган у фільмі «Небезпечну подорож».
Бажання зніматися в кіно зовсім не заважало іншому захопленню Рональда Рейгана. Протягом усього життя він займав активну громадянську позицію. У Юрика-коледжі, де навчався майбутній президент, він навіть один час очолював студентську організацію, а в 1941 році став членом ради директорів гільдії кіноакторів, пізніше став її президентом. Значущий політичний пост Рейган зайняв в 1967 році, ставши губернатором Каліфорнії. У 1980 році був обраний сороковим Президентом США.
Володимир Зеленський
Володимир Зеленський.
Непрофесійний комедійний актор починав свою кар’єру в якості учасника команди КВН, де на перших порах був хореографом, пізніше став виходити на сцену. На рахунку новообраного Президента України більше 15 акторських робіт, стільки ж – сценарних, ще він є продюсером понад 20 фільмів, а в картині «Я, ти, він, вона» спільно з Девідом Додсоном став режисером.
Володимир Зеленський в серіалі «Слуга народу».
Слід зауважити, що участь у виборах президента передував вихід на екрани в 2015 році першої частини серіалу «Слуга народу», де Володимир Зеленський зіграв головну роль. Промовистим був слоган фільму: «Історія наступного президента». У другому турі виборів 21 квітня 2019 року Володимир Зеленський був обраний Президентом України.
Арнольд Шварценеггер
Арнольд Шварценеггер в кіно і на політичній арені.
Простий хлопчина з бідної сім’ї, який у молодості найбільше радів придбання холодильника, зумів досягти неймовірних висот у спорті, кіно та політики. Актор користувався заслуженою популярністю у всьому світі, а в 1990 році вирішив почати свою політичну діяльність, погодившись стати радником по фізкультурі і спорту 41-го Президента США.
У 2003 році Арнольд Шварценеггер був обраний на пост губернатора Каліфорнії, який обіймав до 2011 року. Його політичні рішення на цій посаді далеко не завжди знаходили повне схвалення серед виборців, а іноді викликали шквал критики.
Михайло Євдокимов
Михайло Євдокимов.
Відомий російський гуморист і актор починав свою політичну кар’єру ще в 1995 році, коли балотувався в Державну думу. Тоді актор зазнав поразки, а ось до виборчої компанії 2004 року Михайло Євдокимов підготувався куди грунтовніше. Він заявив про свій намір стати губернатором Алтайського краю і вів агітацію під гаслом «Жарти в сторону!».
Михайло Євдокимов у фільмі «Не клей дурня».
Здобувши перемогу в другому турі, Михайло Євдокимов отримав величезний кредит довіри від народу. Йому доводилося дуже нелегко, проте актор мав намір зробити все для розвитку Алтайського краю. Проте вже через рік після обрання губернатор загинув в автокатастрофі під Бійському.
Клінт Іствуд
Клінт Іствуд.
Відомий американський актор ніколи не йшов з професії, проте впродовж усього життя він вміло поєднує професійну кар’єру і громадську діяльність. У 1986 році він став мером міста Кармел-бай-ті-Сі в штаті Каліфорнія. Він пробув на цій посаді лише два роки і в той час дійсно намагався поліпшити життя міста і простих городян. Жителі Кармел-бай-ті-Сі досі з теплотою згадують недовге правління Клінта Іствуда.
Олена Драпеко
Олена Драпеко, актриса і депутат.
Актриса дебютувала в кіно в ролі Лізи Bričkinoj в картині Станіслава Ростоцького «А зорі тут тихі» і відразу ж стала зіркою. Сьогодні фільмографія Олени Драпеко налічує понад 50 робіт, а з 1999 року актриса є депутатом Державної думи Російської федерації. Починала свою політичну діяльність Олена Григорівна в якості голови Комітету з культури і туризму в мерії Санкт-Петербурга. Саме питань культури і мистецтва Олена Драпеко приділяє найбільшу увагу у своїй депутатській діяльності.
Джиммі Моралес
Джиммі Моралес.
Гватемальський комедійний актор, народився в бідній сім’ї і вимушений працювати ще в дитинстві, зумів отримати економічну освіту, стати відомим в Гватемалі актором, а після зробити карколомну політичну кар’єру. У 2001 році він вперше брав участь у виборах, балотуючись на посаду голови районної адміністрації столиці, але виявився лише третім. А вже в 2016 році Джиммі Моралес зайняв пост Президента Гватемали.
Марія Кожевнікова
Марія Кожевнікова.
Російська актриса, фільмографія якої налічує понад 40 робіт, прийняла рішення зайнятися політикою після загибелі під колесами автомобіля її друга дитинства. Водій, винний у пригоді, встиг виїхати з країни, рятуючись від правосуддя, а Марія Кожевнікова всерйоз задумалася про те, що потрібно щось робити для покращення життя в країні.
В 2011 році вона стала молодіжної організації «Молода гвардія Єдиної Росії» і в цьому ж році була обрана депутатом Державної думи VI скликання, де входила в Комітет з культури.
Богдан Ступка
Богдан Ступка.
Талановитий радянський і український актор став міністром культури і мистецтв України у 1999 році і пробув на цій посаді 17 місяців. Під час роботи на цій посаді Богдану Ступці довелося дуже непросто. Він звик працювати в повну силу і завжди обурювався, бачачи, як багато чиновників відмовляються брати на себе відповідальність і приймати рішення. Під час роботи міністром Богдан Ступка намагався домогтися збільшення фінансування закладів культури в країні і виступав проти скорочення штатів в культурі. Проте в 2001 році, не витримавши тиску, пішов з посади міністра і продовжив займатися улюбленою справою.
Синтія Ніксон
Синтія Ніксон.
Зірка серіалу «Секс у великому місті» Синтія Ніксон тільки починає свою політичну кар’єру. У 2018 році актриса висувала свою кандидатуру на пост губернатора Нью-Йорка, проте в результаті програла чинному губернатору Ендрю Куомо. Їй надали підтримку майже 35 % виборців, що є непоганим результатом для починаючого політика.
