Ближче до кінця другого періоду серед шведських уболівальників стався розлад. Одні, не досидівши до його кінця, покидали арену, інші в перерві співали пісні, затьмарюючи своїм багатоголоссям російську «Катюшу». Частина вокалістів перебувала в такому стані, що, ймовірно, неправильно сприймала інформацію на табло. А там висвічувалися 6:1 на користь Росії, а не Швеції.
Контраст у порівнянні зі стартовим періодом в діях обох команд був божевільним. У першому російська команда, що має найбільш яскравих підбір виконавців в атаці на турнірі, кинула лише п’ять разів по воротах Якоба Маркстрема, реально потурбувавши його вперше лише на шостій хвилині зустрічі. У другому ми побачили 20 кидків, шість з яких стали гольовими. Нещасний Маркстрем не знав, куди себе день, хоча був, радше заручником ситуації, так як за півтора місяця проводив лише п’ятий матч, та й то частина попередніх була неповноцінною.
– Я б не сказав, що ми весь перший період погано відіграли, – заперечував після гри головний тренер збірної Росії Ілля Воробйов. – Швидше за перші 10 хвилин у нас не вийшли. Потім вкотилися і провели фантастичний другий період… Хоча ні, – остерігся Ілля Петрович. – Добрий другий період… Далі діяли за рахунком.
– Судячи з усього, без яскравої мотиваційної мови в перерві не обійшлося?
– Та не дуже… Просто сказали хлопцям, як грати. Дякую, що відгукнулися.
У мікст-зоні хокеїсти «Червоної машини» проносилися «червоною ракетою». Олександр Овечкін, який відзначився в матчі гольовою кидком, зупинився на 23 секунди, щоб сказати наступне:
– Те, що закинув з передачі Малкіна, це зійшлося. Ми грали правильно, не давали супернику відпочити – зберігали хороший ритм і тиск. Та ви самі все бачили. А з ким грати в чвертьфіналі, нам без різниці, – після чого понісся кудись у надра «Зимового стадіону».
Шведи, тільки що отримали ганебні сім шайб, були куди балакучішою. Капітан Олівер Екман-Ларссон хвилин п’ять спілкувався зі шведським ТБ, потім хвилин сім з земляками-радійниками і ще стільки ж з друкарськими журналістами.
– Перший період був найкращим у нашому виконанні, – констатував 27-річний захисник, лівий очей якого був червоний від чогось удару. – Причому, можливо, кращим на турнірі. А в другому щось пішло не так, і це був наш найгірший період у Братиславі.
– Так програвати збірної Росії – це відстій, – лаконічно додав Габріель Ландеског, який нещодавно прибув до Словаччини з «Колорадо».
Найбільш товариськими в російській команді були Микита Задоров і Кирило Примх. Останній у цій грі відкрив лік своїм очкам на турнірі, закинув четверту шайбу в матчі.
– Забив – ніби заново народився, – сяяв і без того самий усміхнений 22-річний форвард. – Якщо чесно, таке полегшення на душі. Прям не передати…
Двоє Нікіто – Кучеров і Гусєв – а також Ілля Ковальчук проскочили мікст-зону так швидко, що у журналістів виникли сумніви, а проходили вони…
У Ковальчука, незважаючи на велику кількість закинутих шайб у матчі, гра зі шведами не задалася. Намагаючись створити ще одну ударну трійку, Воробйов об’єднав у зв’язку Ковальчука з Малкіним, в четверте ланка «спустивши» Григоренко. Однак, задум не спрацювала. Ковальчук очок не набрав, хоча моментів мав на дубль.
– Оскільки Григоренко виходить в меншості, у нього витрачаються сили, і таким чином ми давали Міші перепочити, – пояснив суть задумки Воробйов.
Свій чвертьфінал його підопічні почнуть в четвер першим заходом – о 17.15 за київським часом. Суперник – збірна США. Поступися росіяни шведам з різницею у три шайби – грати б їм проти Німеччини, яка на папері виглядає поприятней. Хоча Іллі Воробйову, що має німецьке громадянство, не з руки було б вибивати співвітчизників з турніру.
– Ми знали рахунок гри Канада – США, яка розставляла суперників по парам, але гравцям його не повідомляли, – зізнався Ілля Петрович. – Америка – значить, Америка. Дуже талановита атакуюча команда з хорошим підбором виконавців. В Кошице за їх грою спостерігали наші скаути. Подивимося, що вони нам розкажуть.
