Більшу частину свого дитинства я провела у бабусі. Пам’ятаю, що років з 5 спала разом з нею. По-перше, так мені було спокійніше, адже бабуся напевно захистила б мене від всяких чудовиськ, які, як мені здавалося, неодмінно повинні були до мене прийти. По-друге, я любила перед сном розповідати бабусі якісь історії або розпитувати її про щось.
Особисто я так провела все своє дитинство. Однак зараз психологи стверджують, що дітям не можна постійно спати з бабусями і дідусями. Редакція «Шняги.Немає!» розповідає, як повинна спати дитина і з ким йому буде краще.
Як повинна спати дитина
Почнемо з чисто практичного боку питання. Дитячі лікарі в один голос заявляють, що дітям не варто спати з бабусями, дідусями і навіть батьками. Особливо це стосується новонароджених дітей. Справа в тому, що літня людина не завжди може контролювати рух у сні, а тому є велика ймовірність травмувати дитину.
В принципі, це єдине протипоказання з фізіологічної точки зору. Тепер варто поговорити про психологічних факторів, які можуть впливати. Вважається, що дитина від одного до чотирьох років, який постійно спить з бабусею чи дідусем, звикає до цієї турботи і несвідомо ставить на перше місце бабусю, а не маму.
До чотирьох років закладаються ті сценарії, за яких у дитини формується поведінка і ставлення до світу. Природно, що якщо дитина засинає і прокидається з бабусею, то саме до неї буде найбільше прив’язаний. І це стосується не тільки маленьких дітей, адже саме після чотирьох років починають формуватися сильні емоційні прихильності.
Не бажано також, щоб діти шкільного віку спали з літніми людьми. І мова зовсім не про ночівлю на вихідних, це завжди можна, говоримо про регулярно повторюваної ситуації. У цьому віці повинна встановлюватися зв’язок між матір’ю і дитиною. Якщо на першому місці буде бабуся, то велика ймовірність, що в подальшому виникнуть проблеми у взаєминах з дитиною.
Батькам важливо це розуміти, щоб потім недоумевающе не зітхати, нарікаючи на неслухняну дитину. Прив’язані до бабусь діти, які не встановили правильну емоційний зв’язок з батьками, можуть погано вчитися, не слухатися дорослих. Так і з’являються складні підлітки (в тому числі). Найчастіше це відбувається в тому випадку, якщо мама приділяє дитині мало уваги і він постійно знаходиться з бабусею.
Психологи стверджують, що діти, які сплять з бабусею, частіше виростають неслухняними і розпещеними. Всі ми знаємо, що бабусі й дідусі схильні потурати примхам онуків, відсуваючи всі зусилля батьків по вихованню на другий план. А якщо чадо ще й спить з бабусею, то про дисциплінованості можна забути зовсім. Батьки втрачають свою значимість.
У дитини виробляється чітке розуміння того, що бабуся захистить його від чого б то не було, навіть від мами. Так мама стає «злим поліцейським» і втрачає перше місце в житті дитини. Батькам слід замислитися, чи дійсно їх влаштовує такий розклад речей.
Особливо насторожено психологи ставляться до тих випадках, коли внучка спить разом з дідусем, а онук — з бабусею. Вони вважають, що це на несвідомому рівні формують емоційний зв’язок, яка в подальшому може позначитися на особисте життя дітей. Психологи стверджують, що дівчатка в подальшому можуть підсвідомо шукати заміну дідуся, з яким безпечно і спокійно, і вибирати чоловіків старшого віку.
Те ж саме стосується і хлопчиком, які звикли засинати з бабусею. У підсвідомості закладається залежність від жінки. Цей хлопчик буде рости з установкою, що жінка повинна бути головною. Це веде до невпевненості в собі і нездатності приймати самостійні рішення. Однак точної статистики з цього питання немає і нічого не можна сказати напевно.
Хоча, за спостереженнями психологів, діти, які від 1 до 5 років сплять окремо від батьків, бабусь і дідусів, виростають успішнішими і цілеспрямованими. Такі люди впевнені в собі і спираються на свою думку в будь-якій ситуації. До того ж, ці діти рідше залишаються самотніми у дорослому житті, їм вдається побудувати міцні сім’ї.
Є й ще одна сторона питання — народна або езотерична. Вважається, що літні люди витягають із сплячих поруч малюків енергію. Кажуть, що чим старше людина, тим більше енергії він поглинає. Хоча, варто сказати, що ніяких підтверджень цьому немає, так що сміливо можна віднести це в розряд забобонів і забути.
Нехай діти спілкуються з бабусями і дідусями, адже це важливий момент виховання, а ще приємні спогади про дитинство. Для мене це було найкраще, найщасливіший час. Я досі з теплом згадую ті опівнічні розмови з бабусею і те незамінний почуття безпеки. Хіба це так вже погано?
Все це досить суперечливо, але кінцевому рахунку, вирішувати все-таки батькам. Є різні ситуації, різні діти і різні батьки. Кожна сім’я настільки індивідуальна, що універсального ради просто не може бути. Тільки ти знаєш, як буде краще для твоєї дитини!
Раніше ми писали, потрібно залишати бабусю з дитиною. Вона не остання людина у вихованні, але які ж є підступи?
Також ми розповідали, треба дитині спати з батьками і безпечно це.
Щоб сон був повноцінним, треба дотримуватися ще і його тривалість. Ми вже розповідали, скільки потрібно спати кожній віковій групі, щоб висипатися.
А ти дозволяєш дитині спати разом з бабусею чи дідусем? Розповідай в коментарях, що думаєш з цього приводу.
