Напередодні головного для збірної Росії матчі на груповому етапі кореспондент «Спорту День за Днем» поговорив з наймолодшим гравцем збірної Швеції Еліасом Петтерссоном.
20 років йому виповнилося лише в листопаді, але він вже один з лідерів «Ванкувера». Нинішній сезон для уродженця Сундсвалля став дебютним у НХЛ. І що ви думаєте?! Еліас завершив його кращим бомбардиром «ластівок» – 66 очок (28+38), а його вже порівнюють з Павлом Буре. Легендою «Ванкувера».
На ЧС-2019 Петтерссон – четвертий бомбардир своєї команди. У нього 7 (2+5) очок після шести матчів. Так що для збірної Росії це серйозна і дуже швидкісна загроза.
– Латвієць Мікс Индрашис після матчу з вами сказав, що з такою грою шведам не здолати збірну Росії.
– Не поспішайте, ми поборемося – обіцяю (посміхається). А те, що говорить латвійський гравець – це його думка. Можливо, він хокейний експерт. У будь-якому випадку всіх розсудить лід.
– Але погодьтеся, що на Латвію ви не налаштувалися належним чином…
– Ви даремно недооцінюєте Латвію (шведи виграли 5:4 – «Спорт День за Днем»). У них відмінна команда, що ми і побачили в цьому матчі. Тепер нас чекає ще більш серйозний супротивник. У складі російської команди зібрані великі майстри, за ними потрібне око та око. Граючи з Латвією, ми здійснювали чимало помилок. Зокрема, було багато втрат: суперник нерідко проводив атаки з чисельною перевагою – виходив два в одного, три в два. Надавати такі моменти російським майстрам недозволено.
– Не пробачать?
– Звичайно, не пробачать. Там дуже хороші хокеїсти. Тому треба дорожити шайбою, раціонально поводитися з нею, допускати менше помилок і в цілому діяти суворіше, більш організовано, ніж вчора.
– Кажіть прямо, як справжній лідер команди…
– (сміється) Хотів би погодитися з вашою характеристикою, сказати, що я лідер збірної, її капітан, але це не так. Я молодий хлопець, який повинен ретельно працювати на льоду на команду, в кожній зміні доводити, що його запросили не дарма. Серед моїх завдань не тільки голи і передачі, я повинен виконувати і багато іншої роботи – блокувати кидки, лягати під шайбу, нагнітати енергію.
– У «Ванкувері» у вас це чудово вийшло. Завершити дебютний сезон в НХЛ кращим бомбардиром команди, та ще в 20 років – це дуже круто!
– Спасибі. Не буду приховувати, що своїм першим сезоном в Північній Америці я задоволений. Це було класно. «Ванкувер» надав мені великий аванс, довіривши роль у провідних поєднаннях, і я прагнув його відпрацювати. Спочатку я грав на фланзі, але краще став діяти, коли мене перевели в центр. Думаю, від цього я виграв.
– Чому так вважаєте?
– Позиція центрального нападника дає мені більше можливостей для самореалізації. Вона дуже багатофункціональна і різноманітна.
– Вважається, що за останні роки хокей помолодшав і тому швидкісним і юним хокеїстам стало простіше в ньому освоїться. Згодні?
– Звичайно, я бачу, що наша гра стає молодшою і для таких хлопців, як я, це добре. Мені важко сказати, чому так відбувається. Ось стану старше, тоді відповім на ваше запитання.
