Іспанська фотограф Жаклін Робертс відроджує методи фотографії XIX століття в епоху цифрового панування. Роботи Жаклін присвячені більшою мірою психологічному та емоційному переходу з дитинства в отроцтво. Техніка зйомки, яку використовує фотограф, ще більше посилює похмуру атмосферу.
Хоча для процесу була потрібна мобільна проявочна кімната, він поєднував у собі плюси калотипии (дозволяючи робити необмежену кількість кадрів з одного негатива) і дагеротипии (створюючи чітке і якісне зображення, якого не можна було домогтися з паперовими негативами).
Робертс часто вибирає в якості моделей саме дітей, але не з тих причин, через які більшість фотографів знімають дітей. «Я не згодна з поширеною думкою, що діти — це лише милі і безневинні створення. У дітей як не можна краще проявляється людська незавершеність, видно їх незнання світу».
