33 роки тому, 17 травня 1986 р. пішла з життя легендарна радянська фігуристка, тренер, перша олімпійська чемпіонка в спортивних танцях на льоду Людмила Пахомова. Їй було відведено всього 39 років, але за цей час вона встигла домогтися дуже багато чого. Говорили, що разом з її партнером Олександром Горшковим, вони змінили стиль танців на льоду, а їх танго «Кумпарсита» змусила аплодувати весь світ. Чому повна сил і енергії спортсменка не дожила до свого 40-річчя – далі в огляді.
Людмила Пахомова в юності
Її батько, Герой Радянського Союзу, полковник авіації Олексій Пахомов, мріяв про те, щоб Людмила стала парашутисткою, але ще в дитинстві вона вибрала інший шлях. В 7 років дівчинка почала займатися фігурним катанням на ковзанці при Палаці піонерів. Спочатку ніхто не робив ставок на юну фігуристку – тренери вважали її безперспективною. Її подруга Тетяна Тарасова розповідала: «З Мілою нас зв’язувала дружба з дитинства і спільне перебування в групі безперспективних спортсменів на стадіоні Юних піонерів. Нас з Милою переводили одночасно все нижче і нижче, поки остаточно не звели до безталанним, зменшуючи час занять на льоду».
Фігуристка на початку 1960-х рр.
Пахомова пробувала себе в парному і одиночному катанні, але справжній успіх до неї прийшов, коли вона зайнялася танцями на льоду в парі з тренером ЦСКА Віктором Рыжкиным, хоча їх тандем називали дисгармонійним. Тим не менш Пахомової вдалося стати чемпіонкою Союзу і учасницею чемпіонатів Європи та світу. Коли вона вперше зустрілася з Олександром Горшковим, він працював у парі з іншою партнеркою. Але Пахомова сама запропонувала йому створити новий тандем. Перспектива кататися з чемпіонкою була привабливою, і Горщиків відповів згодою. Незважаючи на те, що на той момент спортсменка не рахувалася ні в одному з клубів і залишилася без тренера, саме після цього у неї, за її ж зізнанням, «виросли крила».
Людмила Пахомова та Олександр Горшков
Один з найуспішніших танцювальних дуетів в історії радянського і світового фігурного катання
Багато хто вважали, що в їх парі лідером завжди була Людмила Пахомова. Горщиків і сам цього не заперечував: «Я був, звичайно, вражений: чемпіонка хоче кататися зі мною, перворазрядником, у якого немає ніякого досвіду в танцях. Пропозиція Міли було для мене великим стимулом. У техніці, у хореографії – у всіх відносинах вона була сильніше за мене». Пахомова заперечувала: «Багато хто вважав, що в нашому дуеті з Горшковим головне особа – я. Не можу з цим погодитися. Я більш емоційна, ніж Саша, і зі своїми бурхливими емоціями буквально зі шкіри геть лізла. Мені потрібен був поруч чоловік спокійний, урівноважений, досить авторитетний, який міг би мене урезонити. При іншому партнерові я б не змогла проявити себе настільки яскраво».
Весілля Людмили Пахомової та Олександра Горшкова, 1970
Незабаром Пахомова і Горщиків стали не тільки спортивними, але й сімейним тандемом. Правда, домашнім господарством доводилося займатися матері Людмили – подружжя постійно пропадали на тренуваннях і турнірах. Спортсменка одного разу зізналася, що вперше самостійно приготувала обід тільки в 30-річному віці, та й то лише після того, як переконала маму поїхати відпочити на дачу – вона переживала, що молоді без неї помруть з голоду і залишила доньці детальну інструкцію з приготування обіду.
В ті часи на «великому льоду» впевнено лідирували закордонні танцювальні дуети, але в 1969 р. Пахомова і Горщиків здобули срібло на чемпіонаті світу, а через рік стали першими радянськими фігуристами, що завоювали чемпіонські звання на першостях світу і Європи. У 1976 р. вони отримали першу в історії Олімпійських ігор золоту медаль у спортивних танцях на льоду – тоді говорили, що багато в чому саме завдяки радянським фігуристам цей вид спорту був включений в програму Олімпіади.
Після цього за кордоном всі були змушені визнати, що законодавцями моди в спортивних танцях стали радянські спортсмени. Їх називали засновниками нового стилю – в противагу строгим академічним танців під класичну музику фігуристи запропонували легкий, живий, емоційний танець. У рік Олімпіади в зарубіжних ЗМІ писали: «Пахомова і Горщиків – головні «винуватці» появи танців на Іграх, які, безсумнівно, прикрасили змагання, зблизивши ще більше фігурне катання з мистецтвом».
Фігуристка в 1970-х рр.
Радянська фігуристка, олімпійська чемпіонка, тренер Людмила Пахомова
По закінченні спортивної кар’єри Людмила Пахомова збиралася нарешті присвятити себе сім’ї, але її планам не судилося здійснитися. Вона зізнавалася: «Ми закінчили виступати, а часу для дому не додалося. Був дуже короткий період, коли я спробувала стати просто дружиною. Саша пішов на роботу, а я залишилася вдома, що було цілком природно для жінки, яка чекає дитину. Народиться малюк, міркувала я, і забуду фігурне катання. Виявляється, я себе погано знала. Я вже знемагала від нудьги. Саша на роботі, а я сиджу цілий день біля дверей і, як собака, вию. Навесні Віктор Іванович Рижкин запропонував мені працювати в ЦСКА тренером. Восени, прямо з тренування, мене відвезли в пологовий будинок. Я навіть не знала, що пора народжувати».
Спортсменка з дочкою Юлею, кінець 1970-х рр ..
У 1977 р. у фігуристки народилася дочка Юлія, але всі турботи про її виховання лягли на плечі бабусі, а Пахомова весь свій час присвячувала тренерській роботі. Серед її вихованців були призери різних турнірів Олена Батанова, Олексій Соловйов, Наталія Анненко, Генріх Сретенський, Тетяна Гладкова, Ігор Шпильбанд. З 1978 р. спортсменка працювала тренером збірної СРСР.
Людмила Пахомова на тренуванні з Ігорем Шпильбандом, початок 1980-х рр ..
У 1979 р. Пахомова шокувала близьких, зізнавшись у тому, що під час медичного обстеження в неї виявили рак лімфатичної системи. Якщо б не її одержимість тренерською роботою і більш уважне ставлення до власного здоров’я, можливо, у Пахомової були б шанси подолати хворобу. Але вона завжди була надзвичайно вимогливою до себе в роботі і не давала себе поблажок навіть під час хвороби, яку вона вперто не хотіла визнавати. Це тривало 7 років. У проміжках між курсами лікування Людмила збігала з лікарняної палати і знову виходила на лід. До останніх днів спортсменка продовжувала працювати. Навіть в останні 6 місяців життя, коли вона лежала під крапельницею і не могла ходити, роздавала учням завдання у письмовій формі. Крім цього, вона встигла написати автобіографічну книгу «Монолог після оплесків».
17 травня 1986 р. однією з найбільш видатних спортсменок ХХ ст. не стало. Прощання з нею проходило в ЦСКА, і черга бажаючих з нею попрощатися вишикувалася від метро «Аеропорт». Після смерті Пахомової дочка Юлія жила з бабусею, яка не давала їй бачитися з батьком, так як не могла йому пробачити його другого шлюбу з перекладачкою. Тільки в 1993 р., коли бабуся пішла з життя, Юлія переїхала до батька. Зараз вона носить подвійне прізвище – Пахомова-Горшкова, 12 років прожила у Франції, а потім повернулася в Росію.
Людмила Пахомова на тренуванні з Оленою Батановой і Олексієм Соловйовим, початок 1980-х рр ..
Говорили, що у фігурному катанні СРСР було дві прими: Пахомову називали королевою танців на льоду, а її колегу Ірину Родніну – королевою парного катання.
