Маленький монолог одного далекобійника

354


Дуже повчально.
Маленький монолог одного далекобійника. Може комусь врятує залізо, а може і життя.
“Я далекобійник. Далекобійник, який два рази на тиждень їздить до Москви і по Москві. І добряче задовбали ідіоти лізуть під колеса.
Люди, повірте: я та інші мої колеги приїхали в це місто-пробку не для отримання задоволення. Я (ви не повірите), можу уявити собі заняття цікавіше, ніж годинами стояти в пробках, дихаючи добірними вихлопними газами.
Я приїхав сюди по роботі, а саме, в 90% випадків, привіз вам, москвичі і подзажившиеся в Москві гості столиці, свіжі продукти, напої, одяг, побутову техніку і хімію, паливо і шини для машин.
Я розумію, що коли ви лізете під колеса, ви не маєте нічого особистого. Ви просто хоч раз в році хочете приїхати додому, до сім’ї, до дітей раніше хоч на 15 хвилин.
Я розумію тих, хто навіть поспішаючи, хоча б включає поворотники, попереджаючи про свій намір проскочити (або покінчити життя самогубством, кому як пощастить).
Я розумію, що у багатьох не було часу навіть повчитися на права, ви їх просто купили, і досі, змінивши вже третій кредитваген, щиро вважаєте, що вивалюючись з узбіччя, ви є перешкодою праворуч, і вас повинні пропустити.
Я все це розумію, пропускаю, пригальмовую, ухиляюсь від особливо завзятих спешильщиков, розплачуючись за це перевитратою палива, прискореним зносом гальм, нервами, які потрібні, щоб в черговий раз не дати стусана під бампер, а зрозуміти, пробачити і пропустити-адже ви ж не навмисне…
Ви кожен день бачите на МКАДе класичну аварію: легкова праворуч під фурою. Мертва зона? Зовсім ні! Це у ще одного не витримали нерви, і зі словами крізь зуби “Дда нна, нахабна пика, отримуй”, він не став гальмувати…
Люди! А ви відштовхнете вантажників, які тащут у вашому під’їзді важенний шафа або піаніно? Давайте хоч трохи уважительней ставитися один до одного. Хоча б вмикайте поворотники, повірте, вас пропустять. Пам’ятайте: 40 тонн дуже важко зупинити. А то задолбали по 8 годин в день відгадувати думки і наміри сотень людей і рятувати десятки безглуздих життів.”
Кирило Ярославів