Яких тільки страв не побачиш в наші дні на прилавках магазинів! Але на жаль, далеко не всі вони смачні і корисні: закрасивой етикеткою часто криється купа всякої хімії та шкідливих добавок. Мимоволі згадаєш улюблені напої з дитинства, які доставляли дорослим і дітям масу задоволення.
Чай в гранчастих стаканах – зазвичай стояв на підносах в їдальнях для робітників, а також у школах та інститутах. Його розливали з великих чайників. Напій був неміцний, але явно відчувався аромат цитрусових.
Кавовий напій або цикорій, теж був в їдальнях в достатку, його заварювали у великих бідонах чи каструлях. Щоправда, на смак там було майже одне молоко, але вважалося, що так корисніше. У наші дні в «Пышечной» на Великій Конюшенної в Санкт-Петербурзі, спеціально для бажаючих роблять такий кавовий напій.
«Лимонад» у пляшках, володів цією лимонної свіжістю і насиченим смаком. Цей газований напій обожнювали всі від мала до велика.
Компот із сухофруктів варили в їдальнях і вдома: це був солодкий вітамінний напій, який покращував травлення. Особливо, вважалося, він корисний дітям, тому у всіх дитячих садках і школах такий компотик обов’язково включали в меню.
Автомати з газованою водою були встановлені у всіх місцях скупчення людей. А перший такий автомат, з’явився в СРСР в 1932 році. В одному автоматі зазвичай можна було купити два-три виду напою: з сиропом і без. У жаркий час року біля них шикувалися довгі черги.
Газований напій «Буратіно» був легко пізнаваний по улюбленому героєві на етикетці. Його обожнювали всі хлопці СРСР. Газована вода була кисло-солодкого смаку, зазвичай вона продавалась у пляшках, але в буфетах і кафе можна було купити і на розлив.
Бочки з смачним тягучим квасом можна було зустріти всюди: і у дворах житлових будинків, і в громадських місцях. Продавщиця розливала квас у гранчасті чарки або у великі кухлі. До бочок шикувалися довгі черги, люди приходили зі своїми банками та бідонами, щоб і на наступний день поласувати смачним напоєм.
Готовий кисіль був густим і теплим, і діти його не дуже любили. Зовсім інша справа – погризти сухий брикет.
У багатьох магазинах і кафе, продавали на розлив фруктові (томатний) соки. На прилавку стояли великі конусоподібні скляні ємності, внизу яких був краник. Напій туди заливали з банок. Для любителів томатного соку завжди була передбачена солонка з ложечкою.
У Радянському Союзі також був досить популярний сидр. При відкриванні цього слабоалкогольного яблучного напою потрібна неабияка вправність: адже можна було залити все навколо або злетіти, як Вовк в одній із серій «Ну, постривай!»
Пиво на розлив, також як і квас, продавалося на вулицях з пивних бочок на колесах. Хто не хотів пити розливне, купував пляшкове пиво, і брав його додому, щоб насолодитися напоєм після вечері або ванни.
Напій «Крем-сода» теж був створений на основі газованої води. Цукру в ньому було зовсім небагато, і він відмінно допомагав охолодитися в спеку.
