Раніше вийти заміж було простіше?

125

— Не розумію, що відбувається з чоловіками! — міркує моя знайома, Вероніка.
— Елементарно не можу знайти собі хоча б рівню! Я сама зірок з неба не хапаю, але, принаймні, маю стабільну роботу з зарплатою в сімдесят тисяч рублів, свою квартиру, машину, невелику суму на рахунку на чорний день. Це не бозна-що, згодна.
Але більшість мужиків з мого оточення не мають і цього!

Вероніці майже тридцять.
У неї, як У багатьох сучасних дівчат, є все, що потрібно для щасливого життя. Одна біда: Вероніка не одружена, і не була ніколи, і дітей у неї немає. Як шиплять злі кумасі біля під’їзду — «ні дитини, ні кошеня, одні понти…»
Самотність сильно засмучує Вероніку, хоча вона, звичайно, на людях і бундючиться, мовляв, отже, не час ще. В глибині душі їй давно вже хочеться сім’ю, дитину, коханого і люблячого чоловіка поруч. І начебто бажання-те саме просте і природне, але ніяк не збувається.
А адже чоловіків навколо Вероніки дійсно багато, майже всі вони не проти побудувати відносини зі стрункою, успішної і симпатичною москвичкою, має до того ж своє окреме житло. Але всі потенційні женихи якісь … проблемні, чи що. Діти від попередніх шлюбів малий мала менше (і коли встигли до тридцяти років народити і покидати???), то приїжджі без житла і роботи, то живуть з мамою до 35 років дорослі синки, то невизнані генії, які перебиваються випадковими заробітками і мріючи через пару років врятувати світ…
І не те, щоб Вероніка була жадібною або меркантильною. Просто з самого початку не хочеться, засукавши рукави, братися за вирішення чужих проблем: відмивати, одягати, селити у своїй квартирі, проводити свої вихідні в парку з чужими дітьми, влаштовувати чергового генія на роботу. З якого дива?
Хочеться знайти чоловіка, сильне плече, за яким можна бути ніжною і дивовижною. Хочеться, щоб хоча б у перший час носили на руках і дарували букети — а які там букети, якщо у кавалера на маршрутку грошей немає?
Але таке враження, що нормальних самостійних чоловіків, вільних при цьому, в мегаполісі вдень з вогнем не знайти.
Чи Вероніка просто не вміє шукати?
…Вероніка часто думає про свою бабусю. Абсолютно проста, звичайна, нічим не примітна зовні жінка, бабуся двічі була заміжня. Першим її чоловіком був головний інженер великого заводу, другим — генерал, причому дістався він бабусі аж ніяк не лейтенантом, і ніяких мотаний по військових гарнізонах в її житті не було.
За радянськими часами бабуся спромоглася жодного дня ніде не працювати, при цьому мати няньку-домробітницю, яка электровеником крутилася по дому, готувала, прала, займалася з дітьми. Бабуся ж вела святкую життя: спала до обіду, їздила по магазинах і кравчиням, а вечорами, вбравшись, обов’язково йшла з чинним чоловіком на сімейну прогулянку, в ході якої чоловіки ділилися з нею все, що сталося за день на роботі. Бабуся була в курсі всіх справ і давала поради. Причому, як свідчать родинні перекази, настільки слушні, що кар’єра обох чоловіків перла як на дріжджах.
Обидва чоловіка її обожнювали, носили на руках, закривали очі на її численні капризи і мігрені, готові були для неї місяць з неба дістати, і діставали, чого вже там. Від інженера бабусі залишився добротна дача в престижному селищі, а від генерала — велика сталінка на Кутузовському, розмінявши яку літня жінка забезпечила житлом дітей і онуків, у тому числі і Вероніку.
І вже що-що, а заміжжя точно ніколи не було для бабусі проблемою, навіть з одним-двома дітьми.
Успішні, ділові, надійні і міцні чоловіки крутилися навколо неї завжди — партійні працівники, військові чини, керівники різних рангів. Тільки вибирай!
Часи, чи що, були інші? Хоча часи, кажуть, завжди однакові.
А може, просто раніше чоловіки були чоловіками, в тридцять років міцно стояли на ногах, мали кар’єру і вважалися дорослими людьми, не те що нинішні, на четвертому десятку ще діти?
Багато хто стверджує, що нові покоління повторюють життєвий сценарій попередніх — у Вероніки, мабуть, не той випадок.
Хоча вона б із задоволенням повторила сценарій бабусі.
Але от не зростається. Ні тобі генералів, ні політиків, ні бізнесменів вільних і готових до відносин колом…
Раніше заміж вийти було легше?
Що скажете?