Су-57: наскільки 76 краще, ніж 16?

450

Що ж, можна цілком нормально констатувати факт того, що в Кремлі до голосу незадоволених все-таки прислухаються. Протягом досить довгого терміну у різних ЗМІ (в тому числі і на «У») мусувалися відверто нікчемні плани по оновленню парку нашої військової техніки. В тому числі і щодо авіації.

І ось, начебто голос народу був почутий.
«До 2028 року буде закуплено 76 літаків Су-57, комплексний контракт буде підписаний найближчим часом». (Ст. Ст. Путін.)
Відмінно, будь-яка людина прекрасно без калькулятора розуміє різницю між 16 і 76. Особливо якщо мова йде про літаки, тим більше літаки п’ятого покоління.
Це, якщо що, три авіаполку. Це серйозно.
Але в цій історії є два не зовсім зрозумілих моменту, на яких хотілося б не те що звернути увагу, а спробувати зрозуміти, як взагалі так вийшло.
Повернемося до виступу Путіна.
За його словами, такі приємні новини є наслідком роботи міністра оборони С. К. Шойгу, який «проаналізував ситуацію» і доповів про те, що «виробники на 20% знизили вартість і літальних апаратів, і озброєння, в результаті чого з’явилася можливість закупити більше бойових машин цього класу».
І ось тут починається деяке нерозуміння.
20% — це чимало. Це п’ята частина вартості, якщо що. Якщо, наприклад, Су-57 коштує мільярд, то «економія» склала 200 мільйонів.
Це взагалі як?
Напрошуються два варіанти.
Перший – це абсолютно знахабнілі виробники, які безсовісно задерли ціну. Міністр оборони з товаришами грізно рявкнули на любителів надприбутків, і все встало на свої місця.
Сумнівно, якщо чесно. Там все, по ідеї, повинно бути прозоро, і кожен рубль обговорюється і затверджується тричі.
Другий варіант. Здешевлення. І тут є де розгулятися. У всіх перед очима приклад, коли сучасна, але дуже дорога «Армата» була удешевлена по максимуму і перетворилася в Т-72Б3.
Здешевити літак… Це, звичайно, теж можна. Питання тільки – за рахунок чого?
“Домовилися про те, що купимо за той же період часу без збільшення вартості 76 таких літаків”, — сказав Путін.
Взагалі, чудеса математики. Тут, як не крути, але, здешевивши на 20% 16 літаків, 76 ніяк не отримати. Проти Піфагор, Архімед, Евкліда і всі інші. Тільки у Лобачевського могло прокатати тощо.
Природно, багато хто не зрозуміли і пішли задавати питання. Я б із задоволенням приєднався до цього хору, тому що теж трохи не доходить, звідки раптом взялися навіть не гроші – СУМИ!
На запитання відповідав Пєсков, як завжди.
“Мова йде про те, що без збільшення в цілому бюджету, виділеного на закупівлю нової техніки, шляхом перерозподілу і шляхом скорочення собівартості, тобто підвищення ефективності виробництва. Тут не йде мова про простою математичною формулою… Мова йде про те, що в цілому бюджет міністерства, бюджет закупівель не буде збільшено, але якісь внутрішні перерозподілу, звичайно, можливі й припустимі”, — сказав голос президента.
Багато чого прояснюється. Зрозуміло, що формула дійсно не проста, а золота. Раз дозволяє такі чудеса чинити.
«Шляхом перерозподілу і шляхом скорочення собівартості». Тобто виходить, що 60 літаків будуть побудовані за рахунок чого ще.
І тут одразу виникає питання – за рахунок чого?
Чудово, якщо уріжуть щось таке, типу форумів та щорічних змагань, де все одно буде переможцем Росія. Будь-якою ціною. Це непогано, змагальний цирк, який вже колесить по кільком країнам, поступово приїдається, хоч і постійно збільшується в розмірах.
А якщо ні? А якщо літаки підуть за рахунок чого менш важливого на думку розподіляють? І хто буде вирішувати, від чого треба відмовитися?
«Однак це тема оборонних нарад, які проводяться не в публічному режимі». (Пісків.)
Цілком і повністю згоден. Звичайно, такі речі, напевно, не варто виносити на загальний огляд. Народ часто може і не зрозуміти.
І в цілому, виходить вельми таке двояке відчуття. З одного боку, стільки висловлювався за те, щоб Су-57 було більше, щоб льотчики почали освоювати нову техніку, хоч всі їх в навчальні полиці заженете. Ну добре, три полки – це три полки.
З іншого боку, а що не збудують? Що не розроблять? Гризе такий ось черв’ячок, якщо чесно.
Зрозуміло, що ми американцям все одно за кількістю з тріском програємо. І поки до 2028 року ми будемо будувати по 8 літаків в рік, вони своїми F-35 заполонять весь світ. І все одно протистояння з цифр буде 10 до 1 не на нашу користь, звісно.
Але ми воюємо не цифрами, а літаками. Якщо і будемо воювати. І наскільки 35-е будуть здатні взагалі долетіти до наших рубежів, той ще питання.
76 сучасних літаків замість 16 – це добре. Навіть і розтягнуті на 8 років у виробництві. Слабенька втіха, але що є, те й буде.
Але дуже сильне занепокоєння викликає те, що ці літаки будуть побудовані за рахунок чого ще. Адже Нам все потрібно. Так-то завтра, але взагалі – вчора. Це нормальний стан у нас в цілому.
Автор:Роман Скоморохів