Трагічна доля експедиції Георгія Брусилова

104


На початку двадцятого сторіччя все гостріше відчувався, що Росія відстає від інших країн, які взяли давно активно вивчати полярні простори. Надихнувшись патріотичними поривами, російський дослідник Георгій Львович Брусилів за особистою ініціативою вирішується спорядити полярну експедицію і відправитися на дослідження таємничої Арктики. Дана експедиція також була приурочена до трьохсотліття дому Романових, яке повинно було наступити в 1913 році. При позитивному результаті експедиція звеличила б імператорську династію і всю Російську Імперію. За іншою версією, Брусилів мав намір розвідати місця проживання хутрових звірів, тим самим надавши неоціненну допомогу народному промислу.
Експедиція на Арктику була організована безпосередньо лейтенантом Георгієм Брусиловым в 1912 році і тривала два роки. Планувалося пройти по Північному морському шляху з заходу на схід. Витрачені на організацію експедиції кошти повинні були окупитися за допомогою промислу хутрового звіра, яким планувала займатися команда судна на всьому шляху прямування.
Трагичная судьба экспедиции Георгия Брусилова Георгий Брусилов,История России,путешествия,экспедиции
Початок шляху
В якості судна була обрана парова шхуна «Свята Анна», призначена для далеких плавань по морях, скутий льодом. У шлях експедиція Брусилова вирушила 28 липня 1912 року із Санкт – Петербурга. Практично через два місяці шхуна дісталася до Югорского Кулі. Проте міцний лід у південній акваторії Карського моря не дозволив «Святої Анни» продовжити свою подорож. Влаштувавшись біля півострова Ямал, шхуна виявилася затиснута між крижинами. Ситуація покращилась лише 15 жовтня, коли судно змогло продовжити шлях в північні широти.
Зима посеред дрейфуючих льодів далася морякам вкрай важко. Багато з них встигли підхопити серйозні хвороби, буквально выбившие їх з колії. Влітку 1913 року була зроблена серія спроб вибратися з крижаного полону, однак жодна з них не дала позитивних результатів. Екіпаж був змушений залишитися на другу зимівлю. Важка ситуація на судні, викликана невтішним положенням, загострилась із-за напружених відносин Брусилова і його помічника, Валеріана Альбанова.
За час дрейфу екіпаж Брусилова проводив різні спостереження за погодними умовами, заміряв морські глибини. Також був детально вивчений характер течій і льодовий режим, властивий північній частині Карського моря, що було складно для розуміння науки того часу.
Трагичная судьба экспедиции Георгия Брусилова Георгий Брусилов,История России,путешествия,экспедиции
Історія загубленої експедиції
23 квітня, коли судно знаходилося приблизно в 160 кілометрах на північ від Землі Франца-Йосипа, помічник Брусилова Альбанов і тринадцять моряків з дозволу капітана покинули корабель та вирушили шукати підмогу на південь до Землі Франца-Йосипа, минаючи дрейфуючі льоди. Незабаром після цього троє матросів повернулися назад, злякавшись труднощів, з якими їм довелося зіткнутися під час шляху. Дев’ять моряків загинуло, а досягти землі змогли лише Альбанов і матрос А. Конрад. Згодом двоє врятованих моряків було врятовано екіпажем судна «Святий Фока», що належав експедиції Сєдова.
Похід Альбанова примітний тим, що він проходив там, де Вайпрехт і Пайер відзначили на своїх картах острова, довівши, що вчинені раніше відкриття виявилися помилковими. Альбанов прихопив з собою вахтовий журнал шхуни і всі записи про метеорологічні спостереження, зроблені за час дрейфу в льодах. Збереглися документи допомогли відтворити повну картину обставин, які довелося пережити «Святої Анни».
Доля ж залишилися на борту шхуни капітана Брусилова і екіпажу з дев’яти осіб, у тому числі і суднового лікаря – молодої жінки, Тобто Жданко, досі невідома. Також залишилося таємницею, з якої причини зникли всі особисті листи, написані членами екіпажу своїм сім’ям.
Трагичная судьба экспедиции Георгия Брусилова Георгий Брусилов,История России,путешествия,экспедиции
Досі залишається загадкою, з якої причини Брусилів відмовився покинути борт «Святої Анни», як і решта разом з капітаном моряки і судновий лікар. Цілком можливо, Брусилів боявся засмутити родичів, які фінансували експедицію, не увінчалася успіхом.
А в 2010 році були знайдені сліди зниклої експедиції і навіть останки деяких членів команди.
Трагичная судьба экспедиции Георгия Брусилова Георгий Брусилов,История России,путешествия,экспедиции
Внесок експедиції Брусилова
Незважаючи на плачевну долю екіпажу, експедиція внесла свій внесок у дослідження Арктики, проклавши шлях для майбутніх досліджень, проведених російськими вченими і мореплавцями. Було ще раз доведено, що швидкість дрейфу крижаних брил приблизно в п’ятдесят разів менше швидкості повітряних потоків, що спровокували рух крижаної маси. Також було виявлено, що в північній півкулі напрямок дрейфу в середньому відхиляється на тридцять градусів праворуч від напрямку вітру. В честь Брусилова були названі гори в Антарктиді і льодовиковий купол, розташований на острові Земля Георга.
Георгій Брусилів став прототипом головного героя роману «Два капітани», написаного Веніаміном Каверіним. Історія капітана Татаринова, який очолив експедицію на шхуні «Свята Марія», особливо переконлива завдяки разючою точності описаних у книзі подій, що збігаються з розповідями тих, що вижили. Цей роман став улюбленою книжкою багатьох поколінь читачів, яким дороги подорожі і небезпеки посеред гордих і величних льодів.