Як у 1973 році радянський Міг-25 розвіяв міф про можливості ізраїльських ППО

427


Шестиденна війна 1967 року закінчилася повною перемогою Ізраїлю над об’єднаними силами Єгипту, Сирії, Йорданії та Іраку. Ізраїльське керівництво було переконане, що від такого удару супротивник оговтається нескоро, тому зосередило всі свої сили на боротьбу з арабським тероризмом. Проте Єгипет не змирився з втратою Синайського півострова і Суецького каналу і в 1973 році розпочав нову війну. Не чекав атаки Ізраїль вирішив застосувати ядерну зброю, і тільки вмешавшийся Радянський Союз зупинив світову війну.
Єгипет бере реванш
Відразу після поразки Каїр з допомогою СРСР почав активно відновлювати армію і переозброювати її. Ті ж процеси відбувалися і в Сирії. При цьому радянським і арабським спецслужбам вдалося створити враження, що переможені країни змирилися з поразкою і не збираються воювати.
Завдяки СРСР за шість років армія Єгипту (основна ударна сила) була реорганізована і оснащена сучасним наступальним озброєнням. До кожного великого підрозділу єгипетської армії були прикомандировані радянські военспецы, які згідно з домовленостями повинні були не тільки навчати солдатів, але і приймати безпосередню участь у бойових діях.
Війна Судного дня»
Вранці 5 жовтня 1973 року, коли юдеї відзначали свято Йом-Кіпур, назва якого перекладається як Судний день, єгипетські війська форсували води Суецького каналу і атакували Ізраїль. У цей же день з півночі на Голландські висоти пішли в наступ збройні сили Сирії. На першому етапі війни араби знищили 3 тисячі єврейських солдатів, сотні танків і літаків.
Атака противника виявилася повною несподіванкою, а величезні людські і матеріальні втрати обмеженого в ресурсах Ізраїлю поставили питання про саме існування держави євреїв. Через два дні після початку війни міністр оборони Моше Даян запропонував капітулювати, однак прем’єр Ізраїлю Голда Меїр категорично відмовилася.
Вольова жінка-політик сказала, що про це не може бути й мови. Вона наказала привести 18 ядерних боєголовок в бойову готовність і навести їх на Каїр та Дамаск. У той же день про план Ізраїлю дізналися радянські спецслужби.
Реакція СРСР
10 жовтня Політбюро ЦК КПРС затвердило план голови КДБ Юрія Андропова з примусу Ізраїлю до відмови від використання ядерної зброї. 11 жовтня держсекретар США Генрі Кіссінджер отримав звернення радянських фізиків, в якому, зокрема, говорилося, що рішення Голди Меїр – це самогубство, наслідки ядерного удару будуть згубними не тільки для Близького Сходу, але й для всієї світової цивілізації.
Американцям дали зрозуміти, що СРСР пов’язаний з арабськими країнами договорами про військову співпрацю і Москва не залишиться осторонь. В крайньому випадку до Ізраїлю будуть застосовані адекватні заходи. США зволікали з відповіддю, і радянське керівництво перейшло до запасного плану.
Міг-25 над Тель-Авівом
13 жовтня в 6 годин ранку пілотові винищувальної авіації майору Олександру Вертиевецу вручили пакет з написом «Таємно. Розкрити негайно!» Через десять хвилин радянський льотчик вже в кабіні свого Міг-25 отримав другий пакет з написом «Особливої важливості. Після прочитання знищити!» У документі вказувалися мета і завдання бойової операції.
Винищувач злетів з військового аеродрому в Астраханській області і вже в 8 годин ранку ізраїльські локатори ППО засікли його в небі над Тель-Авівом. В місті включили сирени, а до літака попрямувало ланка із сучасних французьких винищувачів «Міраж». Вимога здійснити посадку порушник ігнорував.
Невідомий борт рухався в два рази швидше, ніж «Міражі», і знаходився на висоті 6 тисяч футів, яка була недоступна для французьких машин. Ізраїльські льотчики випустили з літака ракети, але мети вони не досягли. Невідомий противник збільшив швидкість і піднявся на висоту 6,9 тисячі футів. Дражнячи ізраїльські ППО, радянський льотчик зробив шість кіл навколо Тель-Авіва. Наздогнати його не змогли і вислані на перехоплення американські «Фантоми».
Пілот Олександр Вертиевец удостоївся звання Героя Радянського Союзу. Свій політ він здійснив на Мить-25 з стелею польоту в 23 кілометри і 3600 км/год. Технічні показники робили машину невразливою для всіх ППО світу.
Ізраїльське командування натяк зрозумів. У арабів такий надсучасної техніки бути не могло, а значить, це була демонстрація сили СРСР. Міф про можливості ізраїльських ППО був розвіяний, і прем’єр-міністр відмовилася від ядерного удару. Врятувати Ізраїль від ураження допомогли фінансові вливання американських корпорацій, військова допомога США, посередництво йорданського і марокканського королів.
Олександр Бражник