Бірманські пітони та багато інших змій-хижаків відомі своєю здатністю ковтати здобич цілою, не залишаючи слідів кісток у екскрементах. Як їм це вдається? Нещодавно вчені зробили сенсаційне відкриття, яке розкриває секрет цього дивовижного процесу.
Секретні клітини в кишечнику: “чашечки” для кальцію і фосфору
У статті, опублікованій в авторитетному журналі “Journal of Experimental Biology”, дослідники представили дані про спеціалізовані клітини, виявлені в кишечнику змій. Ці клітини, за формою нагадують крихітні чашечки, містять частинки з високим вмістом заліза. Вони діють як своєрідні “магніти”, збираючи надлишок кальцію і фосфору, що вивільняються при перетравленні кісток жертви. Цей процес можна порівняти зі складанням сніжинки: крихітні частинки льоду поступово концентруються навколо “ядра”, формуючи складну структуру. Таким чином, надлишковий кальцій і фосфор ефективно видаляються з організму змії.
Життя пітонів: періоди голодування та піки активності
Екофізіолог Жан-Ерве Ліньо з університету Монпельє у Франції пояснює, що пітони, як Бірманський пітон (Python molurus bivittatus), харчуються непостійно. “Вони чекають потрібного моменту, щоб поглинути їжу”, – говорить він. Цей режим харчування включає періоди голодування, які можуть тривати тижні або навіть місяці. У цей час змії припиняють виділення травних соків, слизова оболонка кишечника стоншується, а навіть крихітні ворсинки, які допомагають всмоктувати поживні речовини, зморщуються. Однак варто з’явитися смачною щура, як вся система миттєво включається на повну потужність: рН в шлунку різко знижується, а ворсинки активно розростаються, щоб впоратися з раптовим частуванням.
Кислотний шлунок і контроль рівня кальцію: складний баланс
Шлунок змії, з його високою кислотністю (рН майже нейтральний), здатний руйнувати навіть зубну емаль. Без достатньої кількості кальцію в раціоні здоров’я пітона знаходиться під загрозою. Однак надлишок кальцію може призвести до отруєння. Контроль рівня кальцію є ключовим завданням для цих змій.
Наукове дослідження: 14 пітонів та різні дієти
Щоб зрозуміти, як саме бірманські пітони контролюють кількість кальцію в організмі, Ліньо та його колеги провели дослідження на 14 пітонах. Різні групи змій були поміщені в різні умови: одні містилися впроголодь, інші отримували щура, третя група отримувала щура з низьким вмістом кальцію, а остання – щура з високим вмістом кальцію. Результати показали наявність цих” чашкових ” клітин у тонкому кишечнику змій, що харчуються щурами, багатими кальцієм. Спостереження під електронним мікроскопом виявили велику кількість частинок, багатих кальцієм, в екскрементах змій.
Дивовижна адаптація: гнучкість і пристосовність
“Знахідка демонструє неймовірну гнучкість і пристосованість пітонів”,-зазначає біолог-консервант Майк Коув з музею природничих наук Північної Кароліни. Він працює над знищенням інвазивних бірманських пітонів на островах Флорида-Кіс і часто знаходить частково перетравлені скелети в шлунках змій. Одного разу він виявив частково перетравлену щелепу єнота, у якої була повністю з’їдена емаль. Спеціалізовані клітини, на його думку, допомагають пітонам досягти успіху в нових умовах, таких як Еверглейдс у Флориді.
Не тільки у пітонів: поширення дивовижного механізму
Ліньо виявив подібні клітини в інших видах змій, таких як удави, а також у алігаторів, і навіть у Гіла-монстрів (Heloderma suspectum). Він припускає, що подібні клітини можуть зустрічатися і в інших рептилій, включаючи зелених водяних змій (nerodia cyclopion) і сонячних змій (Xenopeltis unicolor). “З точки зору еволюції, птахи та ці види рептилій досить близькі”, – зазначає він. Бородаті грифи (gypaetus barbatus), що харчуються кістками, також є перспективними кандидатами для вивчення цієї дивовижної здатності.
Еволюційна перспектива: зв’язок між різними видами
Вивчення механізмів контролю рівня кальцію у різних тварин, від птахів до рептилій, може пролити світло на еволюційні зв’язки між різними групами тварин і розкрити нові дивовижні адаптації, що дозволяють їм виживати в найрізноманітніших умовах.
