Виключно добре збережена глиняна фігурка, знайдена в Ізраїлі, дає безпрецедентне уявлення про вірування та художнє самовираження натуфійців, які жили 12 000 років тому. Мала скульптура зображує людську фігуру з птахом, розташованим таким чином, що натякає на статевий акт, піднімаючи питання про раннє людське сприйняття сексуальності, духовності та стосунків між людьми і тваринами.
Виявлення та його значення
Археологи виявили фігурку в Нахаль-Ейн-Гев II, місці археологічних розкопок біля Галілейського моря. Виріб, виготовлений з цільного шматка глини, а потім роздроблений на три частини, має висоту трохи менше чотирьох сантиметрів. Винятковим є чіткість зображення: фігура людини з птахом, що лежить на спині в зухвалій позі. Це не просто мистецька вистава; це найдавніше відоме зображення людської фігури в Південно-Західній Азії, що передувало встановленим сільськогосподарським суспільствам.
Натуфійці були осілими мисливцями-збирачами, які заселяли сучасний Ізраїль, Палестину, Йорданію, Ліван і Сирію між 15 000 та 11 500 роками тому. Їхні поселення, хоч і не були повністю сільськогосподарськими, мають ранні ознаки постійного проживання. Відкриття цієї статуетки свідчить про те, що їхня культура була набагато складнішою, ніж вважалося раніше.
Що символізує ця фігурка?
Скульптура зображує людську фігуру, швидше за все, жіночу, враховуючи висічену трикутну область, що представляє лобкову область, і симетричні овальні відбитки біля обличчя, які, імовірно, представляють груди. На спині чоловіка сидить птах, який, судячи зі знайдених на місці тварин кісток, можна ідентифікувати як гусака. Положення птаха з розкритими назад крилами свідчить про акт спаровування.
Хоча деякі тлумачення припускають, що фігурка зображує мисливця, який несе вбитого птаха, дослідники схиляються до міфологічного пояснення: зображення гусака, що спаровується з жінкою, що сидить навпочіпки. Подібні зображення союзів людей і тварин нерідко зустрічаються в пізніших міфах, і ця фігурка є найранішим відомим прикладом.
Наслідки для розуміння ранніх вірувань
Статуетка ставить під сумнів уявлення про духовний і культурний ландшафт донеолітичної доби. Натуфійці, які жили до появи осілого землеробства, вже займалися складними символічними зображеннями. Створення цієї скульптури свідчить про зростаюче бажання зображати жіночі фігури, потенційно пов’язане зі зростаючою роллю жінки в духовних практиках.
Крім того, частковий відбиток пальця, знайдений на фігурці, може вказувати на те, що її виготовила жінка. На основі порівняння щільності гребня з сучасними відбитками пальців, відбиток вказує на жіноче авторство, хоча це залишається попереднім.
Ширший контекст
Статуетка була виявлена в районі місця, яке використовувалося для поховань, разом з іншими унікальними знахідками, включаючи поховання дитини та схованку людських зубів. Це свідчить про те, що це місце мало ритуальне значення. Відкриття відбувається в той час, коли наше розуміння донеолітичних культур швидко змінюється.
Натуфійці стояли на порозі неолітичної революції, переходу до осілого землеробства та одомашнення. Ця статуетка свідчить про те, що ще до цього зсуву вони вже створювали складні образи та, можливо, виражали анімістичні вірування. Це вікно у світ, де межі між людиною та тваринами були більш розмитими, а духовний світ був активно представлений у мистецтві.
Статуетка — це не просто артефакт; це свідчення вічного людського захоплення природним світом і таємницями творіння. Це змушує нас переглянути наші припущення щодо походження вірувань та еволюції людської свідомості.
