додому Без рубрики Місяць досягне найдальшої точки від Землі до 2043 року

Місяць досягне найдальшої точки від Землі до 2043 року

Місяць досягне максимальної відстані від Землі 19 листопада, до якої він не повернеться до 2043 року. Ця подія не буде помітна випадковим спостерігачам, оскільки вона відбувається під час молодика, коли Місяць знаходиться близько до Сонця на небі.

Наука про відстань до Місяця

Відстань між Землею і Місяцем не є фіксованою. Він змінюється внаслідок складної гравітаційної взаємодії між Землею, Місяцем і Сонцем. Місяць обертається навколо Землі по еліптичній траєкторії, що означає, що його відстань коливається між найближчою точкою (перигей) і найдальшою точкою (апогей).

Гравітація Сонця відіграє важливу роль : вона тягне Місяць, впливаючи на його орбіту та сприяючи цим коливанням. Коли Земля, Сонце та Місяць вирівнюються під час молодика, ефект посилюється, потенційно призводячи до надзвичайно віддаленого «мікромісяця».

Чому це важливо?

Ця подія підкреслює динамічний характер нашої Сонячної системи. Хоча цей віддалений апогей не помітний неозброєним оком, це астрономічне явище, яке можна виміряти. Відстань між Землею та Місяцем повільно збільшується з часом (приблизно 1,5 дюйма на рік) через приливну взаємодію, але ці короткочасні орбітальні коливання є більш безпосереднім фактором.

Коли і де це буде найдальше?

Місяць досягне своєї найдальшої точки о 21:46 за східним часом 19 листопада (02:46 за Гринвічем 20 листопада). У цей момент він буде приблизно за 398 600 км (247 700 миль) від Західної Австралії – частини Землі, яка в цей час звернена до Місяця.

Що ви можете зробити замість цього?

Хоча ви не побачите цього далекого Місяця, темні ночі навколо молодика ідеально підходять для спостереження за слабкими об’єктами далекого неба. Наприклад, подвійне скупчення в Персеї можна побачити в бінокль. Якщо вам цікаво спостерігати за зірками, подумайте про оновлення свого обладнання: телескопи та біноклі — чудові варіанти для глибших спостережень.

Змінна відстань до Місяця нагадує нам про те, що навіть, здавалося б, стабільні небесні тіла зазнають постійних тонких змін на своїх орбітах. Ця подія підкреслює взаємозв’язок сил тяжіння в нашій Сонячній системі.

Exit mobile version