Конференція ООН зі зміни клімату (COP30), що відбулася в Белені, Бразилія, завершилася без зобов’язань щодо скорочення використання викопного палива, незважаючи на вимоги понад 80 країн, включаючи Великобританію та ЄС. Отримана угода під назвою Mutirao закликає країни добровільно прискорити перехід від нафти, вугілля та газу. Результат стався після напружених переговорів, під час яких нафтовидобувні країни протистояли тиску, щоб зобов’язатися швидше скоротити викиди.
Ключові перешкоди та розбіжності
Відсутність зобов’язуючої мови щодо викопного палива підкреслює глибокі розбіжності між залученими країнами. Країни, багаті на нафту, наполягали на своєму праві використовувати свої запаси для економічного зростання, тоді як делегат з кліматичних питань Колумбії Даніела Дуран Гонсалес наголосила, що понад 75% глобальних викидів парникових газів походять від викопного палива, вимагаючи чіткого визнання цієї реальності.
Відсутність делегації США – після того, як президент Трамп оголосив про вихід країни з Паризької угоди – ветеран переговорів Дженніфер Морган назвала значною «лазівкою» в переговорах. Сполучені Штати історично слугували противагою опору нафтовидобувних країн.
Конкуруючі інтереси та обмежений прогрес
Результат відображає суперечливі пріоритети країн. Саудівська Аравія та інші країни наполягали на тому, що кожна країна повинна йти власним економічним шляхом, незалежно від кліматичних зобов’язань.
Проте деякі делегати сприйняли результат позитивно: представник Антигуа і Барбуди з кліматичних питань Рулета Томас привітала продовження процесу функціонування, а Індія назвала угоду «важливою». Малі острівні держави вважали це «недосконалим», але все ж кроком вперед.
Зобов’язання щодо фінансування клімату
Бідним країнам пообіцяли збільшити кліматичне фінансування для допомоги в адаптації. Міністр Сьєрра-Леоне Джівох Абдулай відзначив більш чітке визнання того, що країни з історично високими викидами несуть особливу відповідальність щодо кліматичного фінансування.
Нездатність забезпечити конкретні скорочення використання викопного палива на COP30 підкреслює складність досягнення глобального консенсусу щодо кліматичних заходів. Незважаючи на те, що переговори уникли зриву, відсутність в угоді механізмів забезпечення її виконання викликає серйозні питання щодо того, чи зможе світ досягти своїх цілей щодо обмеження глобального потепління до 1,5°C.
Неспроможність світу вирішити кліматичну кризу в її основі – викопному паливі – свідчить про те, що прірва між амбіціями та реальністю лише збільшуватиметься без радикальних змін у міжнародній політиці.
