Спори моху продемонстрували дивовижну здатність виживати в екстремальних умовах космосу, залишаючись життєздатними після майже дев’ятимісячного впливу вакууму, радіації та температурних коливань. Це відкриття, очолюване дослідниками з Університету Хоккайдо, свідчить про те, що життя на клітинному рівні має внутрішні механізми стійкості, які раніше недооцінювали.
Surprising Survivors: Мох у вакуумі
Під час експерименту капсули, що містять спори Physcomitrium patens — виду моху, популярного в дослідженнях рослин через його просту структуру та секвенований геном — були прикріплені до зовнішньої частини Міжнародної космічної станції (МКС). Через дев’ять місяців понад 80% спор, які повернулися на Землю, все ще були здатні до проростання.
«Ми очікували майже нульового виживання, — пояснює біолог Томомічі Фуджіта, — але результат виявився протилежним. Ці крихітні рослинні клітини показали надзвичайну стійкість». Це відкриття повторює подібну стійкість, що спостерігається у тихоходок, мікроскопічних тварин, відомих своєю здатністю витримувати екстремальні умови.
Чому мох важливий: еволюція та тераформування
Здатність моху виживати в космосі – це більше, ніж просто цікавість. Мохи разом із печеночниками та роголистами були одними з перших рослин, які заселили сушу понад 500 мільйонів років тому. Вони процвітали, добуваючи поживні речовини з гірських порід, по суті, створюючи перші ґрунти та прокладаючи шлях для більш складного життя, яке поширилося в посушливих регіонах Землі.
Ця еволюційна історія робить їх особливо цікавими для вчених, які вивчають можливість терраформування інших планет. Команда Фуджіти виявила, що спори, укладені в спорофіти, переносять ультрафіолетове випромінювання, сильну спеку та холод ефективніше, ніж будь-яка інша частина рослини.
Мінімальна шкода: хлорофіл і майбутні наслідки
Хоча було помічено деяке зниження хлорофілу а (приблизно на 20%), інші форми хлорофілу функціонували нормально, і загальний стан спор не зазнав істотного впливу. Це свідчить про те, що спори моху мають вроджені механізми захисту від найбільш руйнівних наслідків космічного впливу.
Фуджіта вважає, що це дослідження може стати відправною точкою для створення екосистем у позаземних середовищах, таких як Місяць і Марс. Стійкість спор моху дає унікальну перевагу в суворих умовах космосу, що робить їх перспективним кандидатом для створення життя за межами Землі.
«Зрештою, ми сподіваємося, що ця робота започаткує нову еру у створенні екосистем у позаземних середовищах… Я сподіваюся, що наше дослідження мохів стане відправною точкою». — Томомічі Фудзіта.
