Екіпаж місії НАСА Artemis II офіційно увійшов до «сфери впливу» Місяця. Це найважливіший етап: гравітація Місяця стала домінуючою силою, що впливає на космічний корабель Orion, перетягнувши вплив, який раніше належав Землі.
Після чотирьох днів та шести годин польоту космічний апарат знаходиться на відстані приблизно 39 000 миль (62 800 км) від Місяця та 232 000 миль (373 400 км) від Землі. Цей перехід готує ґрунт для найамбіційнішої фази місії — подорожі до зворотного боку Місяця.
Новий погляд на місячну поверхню
У той час як місії «Аполлон» у 1960-х та 70-х роках передбачали польоти людини на висоті всього 70 миль над місячною поверхнею, Artemis II використовує інший підхід. Екіпаж буде підтримувати набагато більшу висоту, пролітаючи на відстані близько 4000 миль від Місяця у своїй найближчій точці.
Така висока орбіта має конкретну наукову мету: вона дозволяє екіпажу спостерігати Місяць як цілісне сферичне тіло, включаючи полярні регіони. Що ще важливіше, це дає змогу побачити зворотний бік Місяця — регіон, який був практично недоступним або вкрай важкодоступним для спостереження в епоху «Аполлонів».
Ключові етапи місії:
- Візуальні спостереження: Під час шестигодинного прольоту астронавти будуть використовувати як бортові камери, так і власні очі, щоб відобразити місячний ландшафт.
- Перерив зв’язку: Коли Orion опиниться за Місяцем, його маса заблокує радіосигнали, що призведе до запланованої 40-хвилинної відсутності зв’язку з Мережею далекого космічного зв’язку Землі.
- Рекордна дистанція: Якщо проліт пройде за планом, екіпаж — американці Крістіна Кох, Рід Вайзмен та Віктор Гловер, а також канадець Джеремі Хансен — встановить новий рекорд, ставши найвіддаленішими від Землі людьми в історії.
Випробовування меж космічних технологій
Крім астрономічних видів, Artemis II є життєво важливим випробувальним полігоном для НАСА. На відміну від попередніх місій, які використовували перевірене обладнання епохи «Аполлона», у цій місії вперше за участю екіпажу тестуються космічний корабель Orion та його системи життєзабезпечення.
Це перший випадок, коли астронавти летять на цьому кораблі. Саме отримання даних у таких умовах – наш головний пріоритет», – пояснив керівник НАСА Джаред Айзекман.
Місія спрямована не тільки на дослідження, а й на перевірку можливостей. Дані, зібрані про функціонування екосистеми корабля та стабільність систем життєзабезпечення, критично важливі для успіху майбутніх місій, а саме — запланованої висадки на Місяць Artemis III у 2027 році та Artemis IV у 2028 році.
Сполучна ланка між «Аполлоном» та Artemis
Місія несе у собі глибокий символізм, виступаючи мостом між спадщиною XX століття та амбіціями XXI століття. Цей зв’язок наголосив 90-річний колишній астронавт Чарлі Дьюк, який здійснив прогулянку Місяцем під час місії «Аполлон-16», символічно вітаючи новий екіпаж.
Поки команда готується до перельоту за зворотний бік Місяця, вони вже почали робити внесок у місячну науку. НАСА нещодавно опублікувало знімок, зроблений екіпажем, на якому видно басейн Орієнталь — його часто називають «Гранд-Каньйоном» Місяця. Хоча орбітальні супутники й раніше фотографували цей кратер, що має форму мішені, це перший випадок, коли весь басейн побачили очі людини.
Висновок
Artemis II є найважливішою технічною репетицією перед тривалим перебуванням у глибокому космосі. Тестуючи корабель Orion і пролітаючи над зворотним боком Місяця, НАСА збирає необхідні дані, щоб повернути людей на місячну поверхню і, зрештою, вирушити далі.
