Хронічне недосипання може сприяти майже півмільйону випадків деменції щороку у Сполучених Штатах, згідно з новими дослідженнями. Аналіз існуючих даних показує, що приблизно 12,5% випадків деменції серед людей похилого віку можуть бути безпосередньо пов’язані з безсонням, що підкреслює значний і запобіжний фактор ризику когнітивного зниження.
Масштаб Проблеми
Дослідники з кількох американських установ проаналізували дані про більш ніж 5800 людей віком від 65 років, об’єднавши самооцінки проблем зі сном із клінічними оцінками деменції. Їхні розрахунки показують, що при усуненні безсоння у 2022 році можна було б уникнути приблизно 449 069 випадків деменції. Ця цифра, майже рівна населенню великого американського міста, наголошує на потенційному навантаженні на систему охорони здоров’я через неліковані розлади сну.
Методологія дослідження зосереджена на концепції «частка населення, пов’язана з фактором ризику» (PAF), яка оцінює частку тяжкості захворювань, яким можна запобігти, усунувши конкретний фактор ризику. Команда об’єднала існуючі дані про поширеність безсоння з раніше встановленими даними, що показують збільшення ризику розвитку хвороби Альцгеймера на 51% у людей, які погано сплять.
Чому це важливо
Це дослідження примітне тим, що кількісно визначає вплив безсоння, що попередні дослідження не робили. Хоча зв’язок між поганим сном і деменцією підозрювався вже деякий час, цей аналіз надає конкретну цифру, яка може вплинути на стратегії охорони здоров’я.
Проблеми зі сном вважаються факторами ризику, що змінюються, тобто їх можна вирішити за допомогою змін способу життя або медичних втручань. Висновки дослідження показують, що пріоритетна увага здоров’ю сну у геріатричній допомозі може принести суттєві переваги.
Складний Взаємозв’язок
Важливо розуміти, що зв’язок між безсонням та деменцією, ймовірно, двосторонній. ** Хоча поганий сон може збільшити ризик деменції, ранні зміни в мозку, пов’язані з деменцією, також можуть порушувати структуру сну. ** Визначення того, що виникає першим, залишається проблемою для дослідників.
Розрахунок PAF дослідження передбачає причинно-наслідковий зв’язок (безсоння сприяє деменції), але математичні моделі не доводять причинність. Тим не менш, дослідження все ж таки пропонує цінну перспективу щодо потенційних переваг вирішення проблем зі сном.
Ключові Висновки та Наступні Кроки
Дослідження також показало, що вплив безсоння на деменцію був трохи більш вираженим у жінок, а найбільша кількість запобігаючих випадків спостерігалася у людей старше 85 років. Автори підкреслюють необхідність цілеспрямованих втручань для поліпшення здоров’я сну у людей похилого віку, особливо враховуючи змінний характер безсоння.
Надалі інтеграція здоров’я сну в рутинну геріатричну допомогу та стратегії профілактики деменції може відіграти вирішальну роль у зниженні загального тягаря цього руйнівного захворювання. Потрібні додаткові дослідження для повного розуміння взаємозв’язку між сном, старінням та когнітивним зниженням.
