Дивовижна роль бурого жиру в здоров’ї серцево-судинної системи

1

Люди з вищим рівнем бурого жиру, як правило, мають більш здоровий артеріальний тиск і здоров’я серцево-судинної системи. Нещодавнє дослідження на мишах точно встановило, як працює цей захисний ефект, визначивши ключовий фермент, який безпосередньо зв’язує жирову тканину з роботою кровоносних судин. Зв’язок між ожирінням і гіпертонією був добре встановлений протягом багатьох років, але це дослідження визначає більш детальну роль «бежевого» жиру — людського еквівалента коричневого жиру у дорослих — у місцевому регулюванні артеріального тиску.

Дві сторони жиру: білий проти коричневого

Тіло зберігає енергію в двох основних типах жиру: білий жир, який зберігає зайві калорії, і коричневий жир, який спалює енергію для виробництва тепла. У той час як білий жир пов’язаний з проблемами здоров’я, історично вважалося, що коричневий жир зменшується після дитинства. Однак вчені виявили, що дорослі зберігають деяку кількість бурого жиру, який активується в основному під впливом холоду. Більш високий рівень бурого жиру корелює з нижчими показниками ожиріння та гіпертонії, але основні механізми залишаються неясними.

Ген Prdm16 і втрата бежевого жиру

Дослідники з Університету Рокфеллера видалили ген Prdm16 у мишей, фактично перетворивши їх бежевий жир на білий. Ця трансформація помітно змінила тканину, зробивши її блідою замість плямистої від крапель енергії. В результаті у мишей розвинувся високий кров’яний тиск і жорсткість кровоносних судин. Ключовим висновком було те, що усунення бежевого жиру вивільняє фермент QSOX1, який звужує кровоносні судини та підвищує артеріальний тиск.

QSOX1: Фермент у центрі справи

QSOX1 робить сполучну тканину навколо кровоносних судин більш жорсткою, що ускладнює їх розслаблення, коли кров проходить через них. Ген Prdm16 зазвичай контролює виробництво QSOX1, але без функціонального бежевого жиру рівень QSOX1 різко зростає. Дослідники підтвердили це, видаливши бежевий жир і QSOX1 у мишей, що запобігло розвитку гіпертонії, довівши, що QSOX1 необхідний для цього процесу.

Поза теплом: жир як сигнальний центр

Це дослідження не пов’язане з теплогенеруючою функцією бурого жиру. Замість цього він підкреслює роль бежевого жиру як «секреторної» клітини, яка виділяє білки в кров. Навіть невелика кількість бежевого жиру може мати значні фізіологічні ефекти. Це свідчить про те, що інгібування QSOX1 може стати цільовою терапією гіпертонії в майбутньому.

Дослідження є важливим, оскільки встановлює прямий зв’язок між бежевим жиром і здоров’ям серцево-судинної системи, виходячи за рамки системних ефектів і вказуючи на «нішеву» роль із чіткими молекулярними механізмами. Це може відкрити нові можливості для розробки точних методів лікування гіпертонії шляхом націлювання на QSOX1.