Пантанал, найбільше у світі тропічне водно-болотне угіддя, зазнає різких і прискорених змін через зміну клімату, вирубку лісів і нестійкі методи сільського господарства. Колись процвітаюча екосистема, яка кишила знаковими тваринами, такими як ягуари, каймани та незліченні види птахів, величезні території регіону тепер охоплені дедалі частішими та сильнішими лісовими пожежами. Цей зсув є не просто природним коливанням; це криза, яка загрожує довгостроковому виживанню Пантаналу.
Зміна циклів
Історично Пантанал відчуває природний вологий і сухий сезони. Однак діяльність людини спотворює ці цикли. Вирубка лісів, спричинена розширенням сільського господарства, створює більш сухі умови та більше палива для пожеж. Тим часом зміна клімату загострює проблему, спричиняючи підвищення температури та триваліші посухи. У 2020 році пожежі знищили понад 25% рослинного покриву Пантаналу, і такий же сильний сезон пожеж відбувся в 2024 році. Це свідчить про чітку тенденцію до більш частих і руйнівних пожеж.
Документування руйнування
Двоє фотографів, Лало де Алмейда та Лучано Кандісані, зафіксували цю сувору реальність. Їхня робота, представлена на виставці Water Pantanal Fire у Музеї науки в Лондоні (відкриється 6 лютого і триватиме до травня), забезпечує приголомшливий контраст. Фотографії Кандісані демонструють пишне водне життя Пантаналу, а де Алмейда документує руйнівний вплив пожеж і ширші наслідки зміни клімату.
Пожежі Пантанала – це не лише регіональна катастрофа; вони представляють глобальну тенденцію до загострення екологічних криз, спричинених діяльністю людини.
Виставка служить потужним нагадуванням про те, що навіть найбільші та найстійкіші екосистеми можуть бути вичерпані. Без радикальних змін у землеустрої та глобальних кліматичних діях Пантанал ризикує назавжди змінитися, втративши своє біорізноманіття та екологічну цілісність.
