Психологічний аналіз любителів фільмів про привидів і жахів
Шанувальників жахів часто зображують спрощено: холодних, безчуттєвих людей, які насолоджуються стражданнями інших. Але наука показує, що це лише міф. У своїй новій книзі «Страшно цікаво» Колтан Скрівнер кидає виклик поширеним хибним уявленням про шанувальників жахів і пропонує новий погляд на їхні мотиви.
❓ Міфи про жахи: наскільки вони ґрунтуються на реальності?
За десятиліття популярності жанру жахів склалася думка, що його шанувальників об’єднує холодність і відсутність співпереживання. Критики навіть назвали їх «дуже хворими людьми». Однак дослідження не завжди підтверджують такі твердження.
У 2007 році був опублікований мета-аналіз, який, здається, підтвердив зв’язок між низьким рівнем емпатії та любов’ю до жахів. Але детальний аналіз показав, що дослідження, включені в цей аналіз, були погано розроблені. Наприклад, учасники могли оцінити задоволення від відео насильства, що не дозволяє робити узагальнення щодо психології шанувальників жахів.
🔍 Що насправді мотивує шанувальників жахів?
У 2024 році Скрівнер і його колеги провели серію досліджень, щоб відповісти на це питання. Результати виявилися несподіваними.
🧠 Емпатія та співчуття
Протиріччя між стереотипами і фактами вирішено таким чином: шанувальники хоррорів не мають зниженої емпатії. Навпаки, за деякими показниками їхній рівень емпатії та співчуття був вищим за середній. Це означає, що страхи у фільмах не викликані відсутністю почуттів.
🎢 Три види вентиляторів
Скрівнер виділив три групи, які пояснюють різноманітність мотивацій:
- “Адреналінові наркомани” – тих, хто шукає відчуття паніки.
- “Білі кісточки” – люди, які вважають жах страшним, але не прагнуть його уникнути.
- “Темні копи” – ті, хто використовує вигадані страхи для роботи над реальними емоціями.
Всі вони шукають щось спільне:хвороблива цікавість – здатність свідомо йти на ризик заради інформації про щось небезпечне.
💡 Чому це важливо?
Дослідження показує, що симпатії до хоррорів є не ознакою відсутності почуттів, а проявом психологічної стійкості. Люди з високим рівнем хворобливої цікавості краще справляються з кризовими ситуаціями і більш адаптивно реагують на стрес.
Фільми жахів – це більше, ніж просто розвага. Це спосіб людства досліджувати свої межі, знаходити сенс і рости навіть перед обличчям страху.
Розуміння шанувальників жахів також є шляхом до кращого розуміння самої людської природи.
Колтан Скрівнер
