Скам’янілості, знайдені в північній Австралії, показують, що предки сучасних акул-макрелей (включно з білими акулами та акулами-мако) вже були гігантами в епоху динозаврів, приблизно на 15 мільйонів років раніше, ніж вважалося раніше. Це відкриття кидає виклик існуючим уявленням про еволюцію акул і підкреслює вирішальну роль Австралії в розумінні доісторичного морського життя.
Повстання мега акул
Акули, головні хижаки протягом понад 400 мільйонів років, почали диверсифікувати сучасні лінії приблизно 135 мільйонів років тому. Незважаючи на те, що ранні форми були відносно невеликими, нові знахідки демонструють, що деякі плащеноподібні (група, яка включає сучасних скумбрових акул) швидко еволюціонували до величезних розмірів. Скам’янілості, знайдені поблизу Дарвіна, складаються з величезних хребців, що належать до раніше невідомого виду кардабіодонтів – роду, відомого своїм мега-хижим розміром.
Ці стародавні акули конкурували з іншими домінуючими морськими рептиліями, такими як плезіозаври та іхтіозаври, за розміром і хижацьким домінуванням. Діаметр знайдених хребців становив понад 12 см, що значно більше, ніж у сучасних білих акул (приблизно 8 см). Це вказує на довжину тіла 6-8 метрів (понад 20 футів) і вагу понад 3 тонни, що ставить цих акул на вершину харчового ланцюга.
Чому це важливо: переписуючи еволюцію акул
Це відкриття є значущим, оскільки воно відсуває часові рамки для еволюції мегарозмірних акул у пластоподібних. Раніше вчені вважали, що ці гіганти з’явилися пізніше в еволюційній історії. Скам’янілості з Дарвіна демонструють, що здатність до надзвичайних розмірів була давньою рисою в цій лінії акул, що дозволяло їм використовувати ніші найвищих хижаків з ранньої стадії.
Океан Тетіс, величезна водойма, яка колись з’єднувала Гондвану та Лавразію, у цей період кишів морським життям. Відкриття показує, що ці акули не обмежувалися глибоководними районами, а процвітали в мілководних прибережних середовищах. Це свідчить про складну стародавню харчову мережу, де акули активно змагалися з іншими морськими рептиліями за домінування.
Палеонтологічне значення Австралії
«Це відкриття не тільки переписує хронологію еволюції акул, але й підтверджує глобальне значення Австралії в палеонтологічних дослідженнях», — сказав доктор Мікаель Сіверссон, науковий співробітник Музею Західної Австралії. Місцезнаходження поблизу Дарвіна продовжує давати нові знання про доісторичне життя, доводячи, що в регіоні міститься велика кількість невідкритих скам’янілостей.
Дослідження, опубліковане в Communications Biology, підкреслює важливість триваючих палеонтологічних досліджень. Кожне нове відкриття допомагає уточнити наше розуміння стародавніх екосистем і істот, які їх населяли.
Відкриття цих стародавніх мегаакул підтверджує, що хижацька спадщина сучасних акул сягає набагато далі, ніж вважалося раніше, підтверджуючи їх домінування як головних хижаків з часів динозаврів.
