Сальмонела із зміненою ДНК зїдає пухлина головного мозку

527


Сальмонели – рід неспороносных бактерій, що мають форму паличок. Саме ці мікроорганізми стають причиною більш ніж одного мільйона харчових отруєнь щорічно, при цьому близько 400 чоловік при цьому помирають. Команда дослідників з Університету Дьюка зуміла генетично перепрограмувати сальмонели таким чином, щоб вони атакували не шлунково-кишковий тракт людини, а агресивні форми раку.
Глиобластома – це вам не жарти. Найбільш часта і агресивна форма пухлини мозку щорічно забирає життя тисяч людей. Якщо діагноз глиобластома поставлений, пацієнт лише в 10% випадків проживає до 5 років, найчастіше жити йому залишається не більше 15 місяців. Ця форма онкології стійка проти хіміотерапії і її практично неможливо перемогти радіотерапією. Як ви розумієте, хірургічне втручання тут теж не варіант. Якщо хоча б одна клітина пухлини залишиться всередині мозку, вона стане початком нового злоякісного утворення.
І ось тут на сцену виходить Сальмонела энтерика або Сальмонела кишкова. Після декількох генетичних штрихів, внесених вченими в її ДНК, бактерія перетворюється в ракету з самонаведенням, яка цілиться прямо в глиобластому. При цьому подібна терапія практично нешкідлива для пацієнта. Вчені запрограмували бактерію на постійний дефіцит амінокислот, відомих як пурини. Так сталося, що пухлини пуринами просто набиті битком, тому і Сальмонела злітається на них як бджоли на мед. Після введення бактерій в мозок вони проникають глибоко в пухлину, де починають розмножуватися.
Команда дослідників також запрограмувала Сальмонелу на те, щоб вона виробляла два з’єднання: azurian і p53 – вони активують в клітинах самознищення, але лише в тому випадку, коли середовище містить недостатню кількість кисню, наприклад, всередині пухлини. Таким нехитрим чином бактерія пожирає клітини пухлини, а потім гине від нестачі кисню. Ученим довелося відключити природні токсини Сальмонели, щоб вона не спровокувала активацію імунітету людського організму і могла ефективно боротися з раком. Після знищення пухлини від бактерій не залишається ніяких слідів.
Під час випробувань на лабораторних щурах 20% пацієнтів прожили 100 днів після знищення пухлин, це еквівалентно 10 років людського життя. Терапія дозволить медикам у два рази збільшувати відсоток виживаності пацієнтів, а також значно продовжити термін їх життя. Зрозуміло, успіх лабораторних випробувань на гризунах – це ще не вся перемога, але початок покладено непогане. Поки вчені не повідомляють, коли почнуться клінічні випробування методики їх лікування на людях. Але, мабуть, це станеться в найближчі роки.

Джерело: http://ahumor.org.ua/