Звичайний ранок

35

На роботу ми знову запізнилися. Але секс був неймовірний.

— Чому ти від мене закриваєшся, Яночка? Що відбувається? Хіба я чогось ще не бачив?
Запитую про це оголену жінку, що сидить за ранковим туалетом.
— Все побачити неможливо, тим більше у вродливої молодої жінки. У кожної дівчини є таємниці, а якщо їй зовсім нічого приховувати, то це вже й не дівчина зовсім.
— А хто, по-твоєму?
— Ну… напевно безнадійно стара жінка. Або пацієнтка психо-неврологічного диспансеру. Відчепися! Я дозволяю тобі занадто багато. Напевно тому, що люблю. Коли лежимо в ліжку, мені зовсім не соромно, я готова поділитися всім і відчуваю себе одним цілим з тобою, а після знову належу тільки собі. І ніяковію, коли ти зненацька застаєш мене голою. Не стягни, це на рівні рефлексів. Вибач!
— Нема чого вибачатися. Нехай буде так. Може, з часом звикнемо. Хоча, не хотілося б перетворювати радість пізнання і таїнство любові в буденність. Краще хай завжди буде свято. Хай живе таємниця! А можна мені по знайомству, всього одним оком подивитися на краєчок найчарівнішою твоїй таємниці?
— Можна. Якщо приготуєш смачний сніданок, а зараз просто исчезнешь. Я поки приведу себе в порядок і вирішу, яку зі своїх таємниць дозволю тобі споглядати. Або не дозволю. Залежить від настрою. Ти вже примудрився його зіпсувати.
Беруся кашеварить.
У святковому меню варені макарони, запашні до хрусткої скоринки, з яйцями, ковбасою і цибулею. На десерт зелений чай з домашнім печивом і довгий смачний поцілунок.
Все напрочуд смачне, хочеться добавки.
Але, пора на роботу.
Швиденько збираємося.
Правда, у Яночки стрімкість зборів виливається хвилин сорок, протягом яких вона люто обурюється, скаржиться на нестерпний тягар буття, нарікає на обурливу службу щоденно працювати, коли навколо кипить така цікава, насичена подіями і сенсом життя.
— Ось, скажи, навіщо я виходила за тебе заміж? Це ж безглуздість, помилка. Однієї, куди краще. Ось з-за тебе знову все зіпсувала. якого біса ти лізеш зі своїми ніжностями і дурницями під руку? Як, скажи на милість, я піду в такому потворному вигляді на роботу? Ворона і та куди краще виглядає.
— Скажи кар-р
— Ах, так!
Я сміюся, за що тут же заробляю дзвінкого ляпаса.
Дружина починає ридати, розмазує по всьому обличчю чорну туш і блакитні тіні.
На макіяж вона витратила практично весь ранок.
У поєднанні зі сльозами, болючою мімікою і войовничими жестами вона схожа зараз на виконуючого обрядовий танець папуаса з далеких від півночі островів.
Не цілком розумію в чому справа, але намагаюся заспокоїти, що тільки посилює драматичність подій…
На роботу ми знову запізнилися.
Але секс був неймовірний.
Ось такі любовні будні.