Джек Блек не став тим хаотичним енергійним персонажем, якого ми знаємо сьогодні, відразу. Його справжній прорив стався 2000 року. Фільм називався “Висока вірність”. Він зіграв Баррі Джадду. Хлопець працював продавцем у магазині платівок. Він працював разом із Джоном Кьюсаком. К’юсак грав власника. Баррі був його помічником.
Але річ не тільки в цьому.
Блек продемонстрував справжній вокальний діапазон у цьому фільмі. Він не просто грав. Він співав. Кульмінація фільму – сцена концерту. Вона напружена. Він виконує “Let’s Get It On” Марвіна Гея. Це виконання торкається. Воно доводить, що він здатний на серйозну вокальну роботу. Не лише комедійну. Справжню душу.
Ця роль наголосила на його подвійному таланті. Акторська майстерність. Вокал. І те, й інше одночасно. Це підготувало ґрунт для всього, що було за цим. Комедія прийшла згодом. Вокал завжди був із ним. “Висока вірність” це зафіксувала. Баррі Джадд став початком. Решта – історія.
