На початку 1924 року деякі жителі Москви, напевно, звернули увагу на дивну делегацію, що прямувала в Кремль. В країні, тільки що проголосила атеїзм державною ідеологією, де постійно споруджувалися гоніння не лише на християнство, але й на інші релігії, були прийняті на вищому рівні… ченці, як вважалося, однієї з найстаріших конфесій. Це тибетські лами приїхали, щоб висловити повагу до померлого «вождю світового пролетаріату», якого багато буддисти вважали Майтрейей – Буддою нового світового порядку.
Ленін як новий Будда
Всі напрямки буддизму вірять у множинність будд. Будда Шак’ямуні, з яким пов’язують виникнення буддизму – лише один з багатьох, передостанній будда. До нього було шість, або двадцять чотири будди. Але – в чому сходяться всі гілки буддизму – в майбутньому очікується ще лише один Будда. Його звуть Майтрейя, і він встановить новий світопорядок.
Правда, явища Майтрейї повинні передувати якісь особливі умови. Зокрема, в книзі «Майтрейя-вьякарана» говориться, що Майтрейя з’явиться тільки тоді, коли весь світ буде перебувати під владою одного справедливого буддійського правителя, а тривалість життя людей досягне 84 тисяч років. Але адже завжди важко очікувати здійснення пророцтва в повному обсязі. До того ж, авторитет саме даної книги визнають не всі буддисти, а в Майтрейю вірять усі.
Жовтнева революція справила величезне враження на народи Сходу, тим більше, що вожді більшовиків регулярно адресували їм свої послання із закликами боротися проти європейського колоніалізму. У всіх документах більшовиків завжди виразно звучав мотив про настання нової ери в історії людства. Ім’я Леніна стало впізнаваним в усьому світі, більшовики обіцяли з дня на день світову революцію – як тут не повірити, що з’явився поки якщо не сам Майтрейя, то хоча б той самий справедливий правитель, при якому повинен з’явитися Майтрейя?
Коли в Монголії 1921 року відбувалася революція, то вибір, який стояв перед монгольськими аратами, виглядав приблизно так. З одного боку, білогвардійський барон Унгерн, який оголосив себе реінкарнацією Чингисхаха. З іншого боку – більшовики, які сповістили про нову еру в історії людства, тобто про прихід Майтрейї або, щонайменше, світового справедливого правителя. Хто вище? Відповідь була однозначна, і в Монголії перемогли місцеві комуністи.
Лжеученый мозговед Барченко
З боку більшовиків, багато з яких на початку ХХ століття захоплювалися модними тоді окультними, езотеричними і т. п. навчаннями, спостерігався непідробний інтерес до містичних практик Сходу, в тому числі буддійським. Деякі засвоїли і теософські доктрини про Шамбалу. В їх уявленні, тибетські монахи володіли якимись таємними знаннями, які можна було поставити на службу «світового пролетаріату» і з їх допомогою знищити «буржуазну» цивілізацію.
Авантюрист-парапсихолог Олександр Барченко ще до революції здобув собі популярність своїми нарисами з вивчення гіпнозу і телепатії, про подорожі в Індію і Тибет за «таємним знанням». В його працях шарлатанство і омани химерним чином змішувалися з цікавими відомостями, невідомими в той час в Європі. Відокремити одне від іншого було важко, тим більше на тодішньому рівні розвитку науки. Барченко позиціонував себе як серйозного вченого в абсолютно новій галузі знань.
Після революції його запросили на роботу до лікаря В. М. Бехтереву в Петроградський Психоневрологічний інститут, якому нова влада опікувалася в силу специфіки його роботи, і тому, що вважала себе зацікавленою в нових способах контролю над масовою свідомістю людей. Роботами Барченко зацікавилася і ВЧК, і в 1923 році його взяли на роботу в Особливий спецвідділ ОГПУ під начальством Р. В. Бокого.
Дореволюційна експедиція Барченко в Центральну Азію зацікавила чекістів, так як він запевняв, що встановив контакти з тибетськими ченцями і дізнався про них про існування таємного знання і фантастичних технологій, заснованих на силі мозку. Після смерті Леніна Барченко був в нечисленній групі вчених сумнівної репутації, досліджували мозок Леніна.
«Желтошапочные» лами – носії таємних знань
Прибула до Москви весною 1924 року делегація тибетських ченців привезла послання про присвоєння Леніну почесного титулу махатми (вчителі, святого; лами остереглися відкрито проголошувати його Майтрейей) і запрошення радянському керівництву надіслати в Тибет наукову експедицію. Делегацію прийняв особисто Ф. Е. Дзержинський.
Цікаво тут те, що Дзержинський очолював також створеної відразу після смерті Леніна комісію з організації похорону. І саме за його ініціативою було раптово прийнято рішення не ховати Леніна після закінчення прощання трудящих з ним, але зберегти його муміфіковане тіло для відкритого огляду на вічні часи.
Письменник Валентин Пруссаків стверджував в одній з книг, що тибетські монахи були запрошені радянським керівництвом спеціально для проведення обрядів з метою збереження тіла Леніна. Лами привезли якісь давні зілля, які допомогли муміфікації (вона проводилася навесні 1924 року, і всі її маніпуляції досі залишаються державною таємницею), а також провели магічні церемонії.
Так це чи ні, але показово, що наукові експедиції в Тибет, якими прикривалася розвідка ОГПУ, після цього дійсно проводяться. Туди прямує відомий теософ Микола Реріх, до якого під виглядом лами прикомандировывается знаменитий авантюрист, терорист і чекіст Яків Блюмкін. Що конкретно вивезла експедиція з Тибету, досі невідомо.
Ще одним звістці Пруссакова, СРСР відвідала делегація лам так званого «желтошапочного» спрямування. Ще в XV столітті на Тибеті склалися як би два ордени буддійських ченців – «желтошапочные» і «красношапочные». Між ними і в наш час розгортається запекла конкуренція. В ХХ столітті «желтошапочные» лами повірили в Леніна як в Будду нового порядку, і радянські спецслужби у своїй боротьбі за таємні знання використовували саме їх, тоді як «красношапочные» згодом оголосили Майтрейей Гітлера.
Досконально розібратися у всіх цих подіях майже вікової давності заважає повна засекреченість відносяться до них документів. Немає сумніву в тому, що явище Леніна з’єдналося в свідомості багатьох буддистів світу з їх старовинними доктринами і пророцтвами, і в тому, що тибетська делегація дійсно відвідала Москву з метою висловити шану померлим махатми Леніну.
