Від автора: «Пам’ятайте, у другій серії, коли на дачі у батьків Миколи, чоловіка Антоніни, зібралися всі три героїні і туди ж приїхав Гурін…»
Олександр Фатюшин і Борис Зморшків у фільмі Володимира Меньшова «Москва сльозам не вірить», 1979 рік
Гурін розповідав, що він «зав’язав», що їде в рідне місто на тренерську роботу, що з першої ж получки поверне Людмилі борг.
Олександр Фатюшин і Валентина Ушакова у фільмі Володимира Меньшова «Москва сльозам не вірить», 1979 рік
І глядачеві як би дають надію на те, що у хорошого хлопця Сережки Гуріна життя налагодиться, що він став на шлях виправлення.
Але за розповідями творців, була знята ще одна сцена. В момент, коли три подруги сидять на призьбі і співають «Стою під тополею — жую травиночку», відчиняється хвіртка, і зі словами «Людка! А слабо тобі ще трояк мені дати! Для рівного рахунку!» ввалюється п’яний Гурін: краватка набік, сорочка навиворіт, з ним якийсь ханыга. Між Гуриным і Людмилою починається перестрілка, в яку періодично встряє ханыга: «як Ти з ним розмовляєш? Це Гурін, я на його матчах виріс як особистість!»
Цю сцену керівники тодішнього Держкіно зажадали видалити з фільму. «Ні, зав’язав — значить, зав’язав. Гравець збірної, нехай і колишній, не може опуститися. Не позбавляйте глядача надії на виправлення радянського хокеїста»
Вирізаний матеріал вважається повністю втраченим. Але в Олени Мольченко, вдови Олександра Фатюшина, збереглася фотографія, на якій ми можемо побачити той самий момент, коли Гурін з товаришем по чарці ввалюються через хвіртку
Джерело: http://all4you.in.ua/
