Останнім часом жінки активно обговорюють у соцмережах, зокрема в Инстаграме, питання жіночого сексуального самовираження. З чим пов’язана така потреба? Адже чисто чоловічих сторінок тут небагато. Психіатр Філіп Брено пояснює це тим, що у чоловіків набагато менше бажання говорити про своє інтимне життя. Ці стереотипи треба намагатися згладити.
Ніколя Сантолариа (Nicolas Santolaria)
Психіатр, антрополог і сімейний терапевт Філіп Брено опублікував книгу «Чому любов така складна? Розуміння відмінностей як запорука щасливого спільного життя».
«Монд»: За останній час виникло безліч нових просторів для обговорення жіночого сексуального самовираження, зокрема в Инстаграме. З чим пов’язана така потреба?
Філіп Брено (Philippe Brenot): Ми є першим поколінням, в якому чоловік і жінка виявляються один перед одним як повноцінні суб’єкти без існували з самого початку людства буферних просторів. Ці простору начебто гинекея (жіночі покої в будинках в Давньої Греції і Римі) служили захистом від чоловічої агресії.
З цього моменту отримали розвиток два непомітних мови, що належать до світу чоловіків і жінок. Жіночий язик говорить: «Обережно, йде володар». Вони шепчуться, кажуть впівголоса, натяками. Чоловік нічого не розуміє.
— Публікації в Инстаграме стають продовженням гинекея?
— Так. Крім вже згаданих вами сторінок в Инстаграме сьогодні також з’являються спільноти кращих подруг в Ватсап, які, самі того не підозрюючи, відтворюють цей гинекей багато поколінь тому. У своєму колі жінки можуть говорити про оргазмах, про своє інтимне життя.
— Складається відчуття, що світ перенасичений розмовами про секс, а інтерес до інформації, зокрема про роботу клітора, може здатися майже парадоксальним. Вам так не здається?
— З медичної точки зору про цьому органі практично не говорять, тому що пов’язаних з ним патологій практично не існує. При цьому у більш ніж половини жінок оргазм здебільшого пов’язаний саме з ним.
Лише деякі жінки наважуються це сказати. Хоча зараз це може здатися банальним, якщо читати журнали, реабілітація пов’язаного з клітором насолоди і жіночої мастурбації — зовсім недавнє явище. У 1990-х роках саме поняття «оргазм» вважалося грубим словом.
— На цих сторінках Инстаграме часто даються поради по вибудовуванню відносин, обговорюються фізіологічні і чуттєві проблеми. Можна займатися сексологією, не будучи професіоналом?
— Я не бачу в цьому чогось поганого, оскільки сексуальне життя належить усім. Те ж саме стосується і медичних сайтів. Люди займаються конкретною проблематикою, і це нікому не шкодить. Це не обов’язково поліпшить розуміння питання, але в будь-якому випадку вказує на необхідність обміну досвідом. Проблема виникає, коли ці простори стають носіями ідеології або інструментами впливу.
— Насправді, вони, судячи з усього, виконують більшою мірою прагматичну, ніж ідеологічну функцію…
— З допомогою таких нових інструментів жінки відтворюють те, чого потребують. Вони кажуть собі: «Я люблю свого чоловіка, але мені потрібно не тільки міцне плече, але і хтось, з ким можна поговорити». Більшість чоловіків не вміють цього робити.
— Серйозно?
— Так, як не дивно. У мене на прийомі була більше тисячі пар, і коли я питав окремо чоловіка і жінку про те, що йшло не так, реакція завжди була однією і тією ж. Чоловік каже: «У нас недостатньо сексуальних зв’язків». Тобто, він натискає на фізичну сторону питання, механіку ерекції, чоловічу силу. Жінка ж в такому випадку відповідає щось на кшталт: «У нас проблема з спілкуванням».
— Бажання і способи вираження настільки сильно відрізняються в залежності від статі?
— У знаменитому бестселері Джона Грея (John Gray) «Чоловіки з Марса, жінки з Венери» є частка істини. Ми, самі того не підозрюючи, дотримуємося дуже різного поведінки. Чоловіки не вміють слухати, спілкуватися.
Крім того, жінки хочуть не стільки говорити, скільки бути почутими. Їм потрібні безперервні словесні ласки. Тому дві подруги можуть цілий вечір говорити по телефону, але складно уявити собі розмова чоловіка з приятелем про потаємні речі протягом двох годин.
— Але адже чоловіки теж розмовляють…
— Зазвичай тут все зводиться до хвастощів: приятелеві можна розповісти про свої подвиги в ліжку, і ніхто не стане перевіряти, правда це чи ні. Насправді, чоловіки не говорять про інтимне життя.
— З чим пов’язане це мовчання?
— На відміну від жінок, чоловіки перебували поза домом і традиційно займалися там «серйозними речами. Потім вони поверталися в домашній простір, де вони домінували і володіли незаперечною владою. Психоаналітики назвали це законом батька. Якщо я обговорюю його слово, значить, я послаблюють його.
Тому справжній чоловік не говорить. У французькій мові у слова «мовчун» немає жіночого роду. Це являє собою наслідок чоловічого домінування, яке встановлює закон і не підлягає обговоренню. Тенденція чоловіків до того, щоб не говорити, носить фундаментальний характер, вона лежить в основі людства.
— Зараз ми спостерігаємо більш складні, чуттєві та суперечливі прояви чоловічого слова в подкастах, на сторінках Инстаграме і навіть в книжках. Хештег #metoo похитнув закон батька і сприяв руйнуванню чоловічих стереотипів?
— Не впевнений. Проблемне поведінка дещо пом’якшилась, але нікуди не поділося. Добре, що простору для самовираження існують, але насправді їх дуже мало. До речі, варто відзначити, що за більшою частиною цих ініціатив стоять жінки, які кажуть собі: «Чому б чоловікам не вести себе, як ми? Чому б їм не поговорити про своє інтимне життя?»
Впевнений, що чисто чоловічих сторінок тут всього одна або дві. Вся справа в тому, що у чоловіків набагато менше бажання говорити про своє інтимне життя. Їх це не цікавить.
— Як би там не було, ці нові простору існують. Не кажуть вони про потреби у більш комплексному самовираженні чоловіків?
— Може бути. У слова дійсно може бути визвольна сила. Тим не менш, це нагадує мені про ті часи, коли всюди говорили, що жінки цікавляться порно в інтернеті. Насправді я впевнений, що це не так, оскільки жіноче збудження спирається зовсім не на зорову складову.
Думаю, нам потрібно визнати наші відмінності, нехай це і не скасовує необхідності успішного зближення. Головне не діяти, як інший, а розуміти, що інший діє інакше, і прийняти цей факт.
— Ці відмінності також пов’язані з оточуючими нас стереотипами. Чи можуть такі стереотипи зникнути через декілька років?
— Незалежно від свого характеру, природного або культурного (вони в будь-якому випадку тісно пов’язані), ці стереотипи будуть існувати ще десятиліття чи навіть століття. Сьогодні ми зобов’язані враховувати їх, щоб зрозуміти один одного. На перших порах потрібно намагатися згладити їх. Тому, коли мене запитують про мою професію, я практично завжди відповідаю, що я — перекладач.
— У вашій останній книзі ви говорите, що ми перебуваємо у фазі ілюзорного і неадекватної егалітарного наслідування…
— Так, чоловік ніколи не буде дорівнює жінці. Але коли ми говоримо, це ображає багатьох старих феміністок. Існує сьогодні і реваншистський настрій: ви домінували в минулому, а тепер ми будемо домінувати.
— Чи можна так підкреслювати відмінності між чоловіками і жінками в епоху гендерної теорії?
— Про це складно говорити. Це видно в університетах. 20 років тому можна було спокійно говорити про відмінності між чоловіками і жінками, але сьогодні всі, хто отримали освіту у психології і соціології, заявляють: «У вас немає права говорити про біології. Ніяких тенденцій немає, це конструкт». Але ж це не так!
— Ви вважаєте, що те, що робить нас чоловіками і жінками, існує невикорінна біологічна складова?
— Я намагаюся не вживати слово «біологія», тому що воно лякає. Я кажу, що існує схильність. Проблема обговорення відмінностей в тому, що воно супроводжується безліччю заборон і диктатів.
Зрозуміло, існує вплив стереотипів, але ми не знаємо, яка роль схильності у чоловіків і жінок. У сфері почуттів емоції відчуваються зовсім по-різному у чоловіків і жінок, і це пов’язано не тільки з культурою.
— Але ж міркування про відмінності часто використовували проти жінок. Їх назвали непостійними і схильними до емоціям. Хіба в цьому немає проблеми?
— Раніше, дійсно, говорили тільки про тих відмінностях, які принижують жінок, однак величезна кількість відмінностей навпаки складається в їх користь. Так, наприклад, жінки мають набагато кращими мовними навичками, ніж чоловіки. Часто видно, як маленькі дівчатка на перервах обговорюють свої почуття і пережиті події. Всі жінки вміють формувати відносини через спілкування, тоді як чоловіки гірше вміють це робити або не вміють зовсім.
— Чи вважаєте ви необхідним руйнування гендерних стереотипів, на які спирається чоловіче домінування?
— Зрозуміло. У сформованій іконографії лідери і глави підприємств найчастіше — чоловіки. Нещодавно я отримав останній бюлетень Ордена лікарів: там були інтерв’ю з двома жінками і 35 чоловіками, хоча на жінок припадає три чверті лікарів.
Суспільство формує систему цінностей, в якому жінкам складно домогтися поваги. Проте це не означає, що чоловіче домінування слід замінити новим штучним порядком, в якому ми будемо «чоловіко-жінками». Ні, ми не є «чоловіко-жінками», хоч це і говорив у 1970-х роках Мішель Фуко (Michel Foucault), щоб зруйнувати ізоляцію гомосексуалізму.
— У своїй останній книзі ви натякаєте на те, що в епоху великих приматів все було краще…
— Складно уявити собі, щоб велика горила влаштувала подрузі скандал з-за відмови. Це абсолютно неможливо. Такого немає. Самець наближається до самки тільки в період тічки або в той момент, коли вона збуджена, і тут немає ніякої двозначності. У нас вихід із природного стану супроводжувався зникненням зовнішніх ознак сексуальної сприйнятливості. Таке відсутність ознак порушення та доступності самки створює нерозуміння і, в крайніх випадках може привести до зґвалтування.
— Як з цим впоратися, раз ми вже не великі примати?
— Потрібно придумати новий кодекс поведінки. Традиційно про секс не говорили. У світі закріплених ролей, в якому у жінки не було суспільного існування, а були тільки нав’язані чоловічим домінуванням обов’язки, чоловік приходив і робив, що хотів, не кажучи ні слова. Сьогодні ж, якщо ви живете з партнером, якого поважаєте, потрібно говорити про секс.
Матеріали ИноСМИ містять оцінки виключно зарубіжних ЗМІ і не відображають позицію редакції ИноСМИ.
Джерело: http://belosnet.dn.ua/
