Російське ноу-хау: ухилятися від допінг-тестування

46


РУСАДА, схоже, всерйоз взявся за справу. Це добре. Погано, що справи цього, іменованого допінг-скандалами, забагато. Все ще забагато, причому наші спортсмени часом вражають рідкісним умінням з разючою завзятістю наступати на одні і ті ж граблі, причому ними ж дбайливо собі на хід і підкладеними. Дивовижний мазохізм!
СБР (Союз біатлоністів Росії) на підставі рішення РУСАДА дискваліфікував на рік Максима Буртасова і Олексія Корнєва. Ні той, ні інший допінг-тестів не провалював. Обидва від здачі аналізів ухилилися. Нагадаю, що згідно з правилами спортсмен зобов’язаний раз на квартал заповнювати в електронній системі АДАМС повну інформацію про своє місцезнаходження на найближчі три місяці.
За відсутність такої інформації або за подачу неправдивої інформації АДАМС запалює прапорець. Три прапорці автоматично призводять до дискваліфікації.
Ось Буртасів з Кореневим тричі і ухилилися. Це неймовірно, з урахуванням того, що справу легкоатлета Данила Лисенко прогриміло на всю Росію.
Корнєву 27 років, Буртасову – 29. Уявити, що досвідчені професіонали протягом року забували зайти в АДАМС і виконати свої обов’язки, досить складно. Але ж чомусь подібна поведінка спортсменів пояснюється? Якщо вони знали грішки за собою і тому прагнули ухилитися від проходження допінг-тестів, то це рішення інтелектуально на рівні учня початкової школи, що не виконав домашнє завдання і щоб не попастися, прогуляв уроки. Гарантоване суворе покарання.
Біатлоністи отримували прапорці-попередження і знали, до чого це може призвести.
Неминуче виникає гіпотеза (повторю, всього лише гіпотеза!). Бути може, біатлоністи підрахували і прикинули (розплакалися), що за ухилення від допінг-тесту передбачена річна дискваліфікація, а у випадку виявлення заборонених стимуляторів в пробі, в кращому випадку, удвічі довше?
І Корнєв, і Буртасів серйозними успіхами похвалитися не можуть. Невелика втрата для російського біатлону. Корнєв – чемпіон світу 2012 року серед юніорів… з літнього біатлону (в естафеті). У 2015 році втік один етап Кубка світу, зайнявши 79-е місце за 88-й учасників. Буртасів непогано виступав у Кубку IBU.
Але втрата все ж серйозна, іміджева, репутаційна. Радує принципова позиція РУСАДА. Адже зараз ВАДА вирішує значною мірою і долю російського Агентства, вивчаючи дані московської лабораторії. Міжнародна федерація легкої атлетики розбирається з вітчизняної, яка мріє про відновлення в правах. Зараз кожне лико в рядок. Права заступник генерального директора РУСАДА Маргарита Пахноцкая – співробітники агентства не мають навіть технічної можливості відзначатися в системі АДАМС за всіх російських спортсменів. І самі атлети, зрозуміло, не діти. Навпаки, професіонали, які заробляють гроші. Але коли подібні історії в нашому спорті стають занадто часті, значить, треба і особистих тренерів зобов’язати контролювати своїх вихованців. Їх теж притягувати до відповідальності в подібних випадках.
До допінг-викриттів ми вже навіть звикли. Тепер ось російське ноу-хау: ухилятися від проходження тестування. Правда, ноу-хау безглузде й нещадне, жорстока розплата кар’єрою гарантована. Але таких спортсменів, які не виконують елементарних правил, і навіть не шкода.
Але не можна дозволяти їм завдавати шкоди іміджу російського спорту.